Кравець VS айтішник: хто насправді заробляє більше?

Недооцінена професія, яка створює конкуренцію. Айті давно вважають найприбутковішою сферою в Україні. Але цей міф поступово тріщить по швах. Поки одні роками намагаються "увійти в ІТ", інші вже зараз заробляють руками — і нерідко більше, ніж здається. У Дніпрі кравці та закрійники можуть отримувати від 50 тисяч гривень на місяць. За що платять такі гроші і як стартувати в професії, розповідає викладачка Дніпровського центру професійної освіти Вікторія Глотова. Випадковий вибір, який став справою життя Вікторія Глотова — викладачка швейної справи у Дніпровському центрі професійної освіти з понад 30-річним досвідом у професії. Її шлях у педагогіку не був запланованим, але саме він визначив усе її подальше життя. "Я ніколи не думала, що буду працювати зі студентами. Після політехніки я за розподілом поїхала працювати технологом, а вже згодом, повернувшись до Дніпра, випадково потрапила в училище. І з тієї миті все закрутилося. Мені сподобалася робота зі студентами — вони різні, креативні, живі", – ділиться Вікторія. За цей час через її практичні заняття пройшли сотні студентів. Деякі з них сьогодні мають власні бренди та виробництва. Чи може кравець заробляти більше, ніж айтішник? Питання, яке сьогодні звучить дедалі частіше, має не таку просту відповідь. "Кравець може, а може й ні. Але закрійник — може точно", — пояснює Вікторія Глотова. Закрійник — це не просто людина, яка ріже тканину. Це фахівець, який поєднує у собі знання кравця, технолога і частково дизайнера. "Треба знати, як поводиться тканина, як вона шиється, яке обладнання підібрати, як розробити модель. Це комплекс спеціальних знань. І розробка нових моделей коштує дорого", – додає Вікторія. Саме цей рівень кваліфікації відкриває шлях до вищих доходів. Скільки реально можна заробити? За словами викладачки, все залежить від формату роботи. Масове виробництво — у середньому від 12 до 30 тисяч гривень. Індивідуальний пошив — 50 тисяч гривень і більше на місяць. Робота на бренд або власна справа — дохід може бути значно вищим, але потребує вкладень і постійної роботи. "Якщо ти працюєш сам на себе, все залежить від твоєї швидкості, якості, спроможності клієнтів. Один і той самий виріб можна оцінити по-різному — усе впирається в платоспроможність замовника", – пояснює Вікторія Глотова. Чому професія досі недооцінена? Попри дефіцит кваліфікованих кадрів, зарплати в галузі зростають повільно. "Роботодавці не завжди можуть платити більше. Виріб коштує 300 гривень, а є оренда, електрика, обладнання, тканини, зарплати. Витрат дуже багато", – каже Вікторія Глотова. За словами викладачки, до цього додається ще один фактор — масовий секонд-хенд. "Професія стала менш престижною. Багато людей купують речі у секонд-хендах і приносять їх лише переробити. Можливості у людей замовляти пошиття дорогих речей зараз мало, але попит потроху зростає". Практика як ключ до першої роботи Саме тому Дніпровський центр професійної освіти робить ставку не лише на теорію, а й на реальну виробничу практику на підприємствах. Один із ключових партнерів — компанія BILTEX. "Перше робоче місце — це надзвичайно важливо. Приватні підприємці не хочуть брати людей з вулиці без досвіду. А на виробничій практиці студентів навчають, підказують, допомагають", – ділиться Вікторія. На підприємстві проходять повний цикл виробництва: від розкрою до пакування готової продукції. "У перший місяць виробничої практики студенти заробляли мінімалку — близько 8 тисяч. Але чим більше досвіду, тим вищий дохід. І головне — вони розуміють, як працює реальне виробництво", – розповідає викладачка. Історії успіху, які надихають За роки роботи Вікторія Глотова бачила різні долі. Одна з них — особливо показова — випускниці Наталії Білик. "Вона була дуже характерною студенткою, постійно казала, що це не її. А потім, уже в декреті, почала шити дитячі речі вдома. Замовлень ставало все більше, вона взяла помічницю". Сьогодні ця випускниця має власний бренд спортивного одягу і успішно працює на ринку. "Я нею дуже пишаюся. Це приклад того, як людина знайшла себе не одразу, але не зупинилася", — ділиться Вікторія. Щоб досягти успіху, потрібна не лише техніка. "Якість важлива, але креативність сьогодні часто вирішує більше. Людям потрібна картинка, ідея, комфорт". А ще — сміливість і постійний розвиток. "Не боятися, пробувати, вчитися. Зараз є багато можливостей. Головне — не сидіти на місці", — наголошує Вікторія Глотова. Тож поки айті залишається мрією для багатьох, кравець і закрійник можуть стати реальною альтернативою — із зрозумілим стартом, практикою і шансом заробляти вже сьогодні. Дізнатися більше про навчання у Дніпровському центрі професійної освіти можна на сайті, або за номером телефону: (097) 159-39-58.