Навчають російською. Що робити? Відповіді від представників університетів

Розповідаємо про порядок подання скарг на мовні порушення під час навчання. 3 400 гривень заплатить дніпровська вчителька, яка вела урок російською. Уповноважений з захисту державної мови провів розслідування та підтвердив правопорушення та наклав на вчительку штраф, який викладачка вже сплатила. Про це повідомили у Радіо Свобода. З початку 2021-го до 12 червня 2023-го в Україні зареєстрували 8 228 звернень про порушення мовного закону. Понад 10 % українців та українок повідомили про порушення в освітніх установах, а найбільша кількість звернень стосується відсутності української версії сайту. Про це пишуть у Бабель. Ми витратили майже два місяці, щоб створити для вас чітку інструкцію з алгоритмом дій (дивіться картку наприкінці) для тих, хто хоче відстоювати власне права на навчання українською. В цьому нам допомогли представники Київських та Дніпровських ВНЗ та студентка, яка була змушена вийти в академвідпустку через мовний конфлікт. Що сталось у 126 школі Дніпра? Розповідаємо коротко Під час навчання онлайн мама однієї зі школярок почула, що викладачка перед уроком розмовляє російською мовою. Вона звернулась до вчительки з вимогою не порушувати законодавство. "Вчителька написала в групу у вайбер, що поставить моїй дитині за перший семестр трійку, а не сімку, бо нібито вона не заслуговує на більше, бо писала контрольні на трійки. Діти зрозуміли це так, що потрібно захищати вчителя. Почали писати в загальному чаті для дітей – обговорювати це, погрожувати моїй дитині, влаштували опитування, хто за те, щоб вигнати з класу Євдокію. Одна дитина надіслала моїй доньці близько 70 повідомлень з погрозами", – розповіла Олена для Радіо Свобода. 126 школа. Фото: сторінка школи у фейсбуці Нам не вдалося зв'язатися з Оленою Юхимчук, щоб почути деталі історії, однак нещодавно з’явилось повідомлення, що вчительку, яка цькувала її доньку, визнали винною та притягли до адміністративного правопорушення – вона вже сплатила штраф у 3 400 гривень. Вивчаючи цей мовний скандал, ми натрапили на іншу історію, яка трапилась в місті Києві. Малишева з "Жити здорово!" навчає українських реабілітологів Ганна Громова, студентка Міжнародного науково-технічного університету ім. академіка Ю. Бугая (МНТУ). Їй 30 років, це її перша вища освіта – вона навчається фізичній терапії, тобто, планує стати медиком. Паралельно вона вже працює 5 років масажисткою. Дівчина розповіла, що порушення її прав було не саме у розмові зі студентами російською (зі студентами викладач говорила українською), а у використанні літератури або інших матеріалів з російськомовних джерел. Ганні допік момент, коли викладачка ввімкнула телепередачі Малишевої "Жити здорово!" як навчальний матеріал. "У нас було навчання онлайн у гугл-міт. Начитування лекцій, а потім практичні заняття, наочні матеріали. І ми дивились відеоролики. Тема стосувалась фізичної реабілітації при захворюваннях серцево-судинної та бронхо-легеневих систем. Відео були російською – шоу Малишевої. Я звернула увагу, що є відповідні матеріали англійською, італійською та й навіть українською. Вони у будь-якому випадку були б більш наукові", – розповідає студентка. Трансляція Малишевої під час пари. Фото: Ганна Громова "Мені варто було б обрати між своїм життям і парою" Для Ганни це була "остання крапля". Бо все відбувалось у жовтні, саме в той час, коли Київ потерпав від бомбардувань по енергосистемі. В момент, коли повз її вікна пролетіла ракета, Ганна була вдома і слухала ту саму онлайн-лекцію. "І я тоді питаю: "Я тільки що бачила ракету з вікна, яка летить на Видубичі. Все добре, продовжуємо заняття?". Викладачка сказала, що їй все одно, бо вона не має повітряної тривоги. І ввімкнула не просто російськомовний відеоролик, а телепередачу Малишевої. Я плачу гроші за навчання, відвідую заняття під час повітряних тривог, і маю дивитись це? Хто хотів би довірити своє здоров’я людині, яка вчилась по телепередачах Малишевої? Я спитала: "Вибачте, а ви нам показуєте, як робити не можна?" А вона відповіла, що ні, це навчальний матеріал, дивіться уважно, це дуже корисна інформація, і взагалі, скільки можна переривати мої заняття", – згадала один з конфліктів Громова. Російськомовна презентація під час заняття у гугл-міт. Фото: Ганна Громова "Я вже була впевнена, що це я якась неадекватна" Ганна звернулась до деканату, де їй пообіцяли розв'язати це питання. Але дівчина зіткнулась з агресією від інших викладачів. "Інші студенти заявляли, що я поводжусь агресивно, заважаю колегам навчатись. А я взагалі завжди була відмінницею, у мене це викликало надзвичайне хвилювання", – розповідає студентка. Фото: Ганна Громова Громова додає, що поступово проти неї налаштували також і одногрупників. Вони почали скаржитись, що через Ганну їм доводиться витрачати час на зайві збори для обговорення мовних проблем, та й взагалі дівчина створює зайве напруження. "На зборі студентів мене звинуватили в тому, що до мене все було добре, а я заважаю іншим студентам і "каламучу воду". З якогось боку я розумію своїх одногрупників. У нас були умови, коли нам потрібно було набирати бали, не "возьнікать". Не було світла, треба було просто якось закінчити навчання. "Просто здихатись" – для більшості. Але не для мене. Я мала мотивацію отримати знання", – згадує Громова. Показ російськомовних навчальних матеріалів. Відео: Ганна Громова Зрештою таке ставлення призвело до проблем зі здоров’ям, говорить дівчина. Від хвилювання у Ганни почало випадати волосся, облазити шкіра, з’явились проблеми з безсонням. "Мене загазлайтили. Я вже була впевнена, що це я якась неадекватна", – навіть зараз Ганна згадує це з болем. "Викладачку, як мені відомо, досі не звільнили" Ганна намагалась спілкуватись про ситуацію з іншими викладачами, питала, чому матеріали російською використовуються частіше та отримувала відповідь: "Ми не можемо знайти аналоги навчальних матеріалів українською, а от російською є багато". При тому, відмічає студентка Громова, ті ж викладачі, що виправдовували використання російськомовних джерел, після початку повномасштабної війни змогли знайти аналоги українською. Ганна опублікувала скріншоти з занять. Фото: з інстаграму Ганни Громової Але Ганна не відступилась від своєї позиції. В жовтні вона написала лист (паперовий і електронний) мовному омбудсмену, куди поклала всі фото та відеодокази, які мала. Про свої дії вона сповістила і деканат, і ту сама викладачку. "У лютому, на мій день народження, я отримала відповідь від мовного омбудсмена. У листі написали, що проводять перевірки", – говорить Ганна. Фото: відповідь Уповноваженого на скаргу Ганни Через цькування жінка була вимушена взяти академічну відпустку. "Університет на час відпустки не підтримує зі мною контактів, бо я ж "не учасник освітнього процесу". Викладачку, як мені відомо, досі не звільнили", – говорить вона. Реакція університету на скарги. Фото: Ганна Громова Інший університет – та ж сама проблема В Університеті державної фіскальної служби України, що розташований в Ірпіні Київської області, навесні стався ще один мовний скандал. Там студенти обурились, коли почули викладання російською, під час лекції попросили професорку перейти на державну мову, а у відповідь отримали хамство та погрози. Про це назагал розповів місцевий активіст. Про цю ситуацію ми поспілкувались з представником університету, помічником ректора Юліаном Дем’яновським. Він має 10 років досвіду роботи адвокатом та суддею. "Ректор не став миритись з порушенням професоркою норм академічної доброчесності, зокрема у використанні мови окупанта та приниження студентів, і вольовим рішенням звільнив порушницю за статтею 41 Кодексу законів про працю", – розповів нам Юліан. Фото: Дем'яновський Юліан Галійович Як пояснив нам представник університету, наказу передувало розслідування, яке проводила дисциплінарна комісія. Вона своєю чергою збирала пояснення в усієї групи студентів, всі вони одноголосно підтвердили порушення і надали відеофіксацію порушень. Разом з цим збиралась окрема комісія з етики та академічної доброчесності, яка також прийшла до висновку, що викладачка порушила відповідні норми. "Вона має використовувати державну мову, ставитись до студентів з повагою, викладати їм на високому рівні предмет. Поваги не було, було приниження, погрози, до того ж мовою окупанта", – розповів Дем’яновський. Після цього були отримані пояснення професорки. Онлайн, оскільки вона знаходиться за кордоном. Вона заявила, що викладання мовою ворога є законним, і подала позов до суду, щоб її відновили на посаді. Позов розглядає Ірпінський міський суд Київської області. Фото: Університет державної фіскальної служби України Крім того, у 2021 році цю саму викладачку Уповноважений із захисту державної мови вже притягав до відповідальності за ведення занять російською та булінгу. Але попереднє керівництво не відреагувало належним чином на правопорушення. "Мені самому ситуація неприємна, оскільки сам був нещодавно демобілізований після року служби в гарячих точках: Лиман, Сватове, Кремінна. Але у таких випадках має бути тільки буква закону", – сказав помічник ректора Юліан Дем’яновський. "Ці аргументи – маніпуляція", – роз’яснення ректора Дніпровського університету Ми звернулись за роз’ясненнями до ректора дніпровського Університету митної справи та фінансів Дмитра Бочарова, який має юридичну освіту та міг би неупереджено пояснити, як закон про мову повинен працювати під час освітнього процесу. Фото: Дмитро Бочаров Пан Дмитро пояснив, що насправді, якщо правильно побудувати навчальний процес, студентам навіть не доведеться скаржитись, оскільки керівництво само помітить помилку викладача. "Оскільки зараз навчання відбувається онлайн, до заняття у гугл-міт має бути під’єднано навчальний відділ. Якщо студенту потрібно доводити свою правоту та "йти на барикади" задля свого права на отримання знань державною мовою, це означає, що заклад не допрацьовує", – говорить Дмитро Бочаров. Куди скаржитись? Пан Дмитро зазначив, що існує багато способів розв’язати ситуацію без відкритого протистояння. Найперший спосіб – звернутись до завідувача кафедри. "Викладач завжди є частиною якось структурного підрозділу або кафедри. Є завідувач кафедри, який має також опікуватись дотриманням законодавства. Поскаржитись йому можна усно або письмово. Як правило, кафедри входять до складу факультетів і мають вищого керівника – декана. Якщо звернення до завкафедри буде проігноровано, студент може звернутись до декана. Якщо не реагує декан, є ректор, який персонально несе відповідальність за дотримання законодавства в усіх сферах", – пояснив пан Дмитро. Якщо реакції від ректора на звернення немає, то можна звернутись до мовного омбудсмена. Якщо ж і він ніяк не вплине на ситуацію, то завжди є третій вихід – звернутись до Міністерства освіти та науки України, яке підписує контракт з керівником закладу вищої освіти. Для цього достатньо написати лист на ім’я міністра. За словами Бочарова, Уповноважений із захисту державної мови на сьогодні фактично не має дієвих інструментів впливу на порушників. Але є Міністерство освіти та науки, на яке покладено контроль за додержанням законодавства у сфері освіти. Університет митної справи та фінансів. Фото: зі сторінки університету в фейсбуці Чому університет може не відреагувати? "Я можу уявити собі ситуацію, коли керівнику закладу не хочеться втручатись в ситуацію та конфліктувати з викладачем. Це може бути пов’язано з акредитацією спеціальності, коли викладач – необхідна передумова успішної акредитації ВНЗ. Але насправді зараз акредитації проводять НАЗЯВО, і досить ретельно, і я не можу уявити, що акредитацію забезпечує викладач, який не володіє або не бажає спілкуватись українською мовою", – коментує Дмитро Бочаров. НАЗЯВО – Національне агентство із забезпечення якості вищої освіти. Правда, що немає навчальних матеріалів? За словами ректора, Міністерство освіти та науки ще до повномасштабного вторгнення надало рекомендації стосовно використання україномовних видань або видань іншими європейськими мовами. "Окремо було наголошено, що матеріали російськомовні, а тим паче видані за радянських часів, є застарілими морально", – пригадує пан Дмитро. Акредитація спеціальності передбачає в тому числі переклад матеріалів з різних мов, якщо вони необхідні викладачу для роботи. Фото: зі сторінки університету в фейсбуці "Наразі заява, що російські або радянські вчені попереду планети всієї, дійсності не відповідає. А твердження, що не вистачає матеріалів українською, – це маніпуляція. Навіть питання "Якою мовою ви б хотіли, щоб проводилось заняття?" – це маніпулятивний підхід. Якщо викладач все ж вважає, що чогось недостатньо – добре, звертайтесь до англомовної літератури. Не вважаєте, що ваші студенти здатні опанувати матеріал англійською мовою – перекладайте. Ви формуєте курс, забезпечуєте його навчальною літературою, можете створювати хрестоматії", – пояснює ректор. А як щодо того, якою мовою спілкується викладач на перерві? Закон про захист державної мови стосується лише мови освітнього процесу. Але ж розмови на перерві не є освітнім процесом. В такому випадку спілкування російською зі студентами – це нормально? "Розмова у вільний час – це питання етики. І навряд чи може бути формальною підставою для якихось заходів. Якщо студенти говорять з викладачем російською на перерві – складно йому закинути, що він відповідає тією ж мовою", – зауважив пан Дмитро. Фото: зі сторінки університету в фейсбуці Викладач ще має час "виправитись" чи його чекає одразу звільнення – компетенція ректора. "Насправді звільнити викладача непросто. Найбільш гарантованим способом відмовитись від послуг викладача – не продовжити із ним контракту. Зазвичай вони укладаються до 5 років, але у більшості ВНЗ укладаються на коротший термін. У керівника закладу є достатньо інструментів, щоб вплинути на викладача, що порушує норми", – пояснює Дмитро. Алгоритм дій на випадок, якщо є утиск ваших прав на отримання освіти державною мовою:1. Звернутись в навчальний відділ університету.2. Звернутись до завідувача кафедри.3. Звернутись до декана.4. Звернутись до ректора.5. Звернутись до Уповноваженого із захисту державної мови.6. Звернутись до міністра освіти України.