Про законопроєкт №9103 та права, які дають реєстровані партнерства.
22-річний Віктор (ім'я змінено) служить в армії з 2018 року. Стати до лав захисників – це був усвідомлений вибір хлопця. Він закінчив військовий ліцей. Вже після початку війни, під час ротації, Віктор пройшов онлайн-курси як цивільний психолог при одному з київських університетів, щоб надавати допомогу колегам та друзям. Зараз він служить на Дніпропетровщині.
Вже підлітком Віктор відчув свою зацікавленість до хлопців, але не міг прийняти її. Списував все на звичайне вивчення світу і що з часом все "прийде до норми". У 20 років одружився з жінкою, однак їхній шлюб тривав недовго – понад рік. Свою орієнтацію він зміг прийняти лише нещодавно.
Далі – пряма мова.
ЛГБТ-військові мають дві найбільші проблеми: неможливість відкритись та зустрітись з коханими
"Ще в ліцеї я писав розповідь про проблеми серед військових ЛГБТК+ спільноти. Я описав стан такої людини, що вона відчуває, які проблеми по службі виникають. Всі ми іноді закохуємось. Але ти не можеш відкрити свої почуття нікому. Не можеш виражати якісь знаки уваги, намагатись стати ближче, як це роблять гетеросексуальні люди. Тобі можуть просто відмовити або відреагувати гірше. Це не цивільна структура, ти не знаєш, якою буде реакція. А ризикувати репутацією не можеш.
Важко зустрітись з партнером. І у війну, і у мирний час, коли є коханий в іншому місті, ми не можемо бачитись так само часто, як інші. Гетеросексуальний військовослужбовець має право поїхати до дружини, у нього є сім’я чи навіть діти. Але ж ти не скажеш у військовій частині, що маєш хлопця та хочеш до нього. Ти почуєш, м’яко кажучи, не найтепліші слова. Згадайте скандал у Львові у 2021 році, коли хлопець-військовий поцілував іншого хлопця на відео. Тоді його звинуватили у заплямуванні честі мундира.
Кажуть, що у любові немає кордонів. Але вони є. І коли ти дуже рідко бачишся з другою половиною, це важко і погано впливає на стосунки. Немає можливості сісти та поговорити, щоб розв’язати якісь проблеми.
"Відносини зрештою мають призводити до шлюбу, незалежно від статі"
"Просто зустрічатись – це не серйозно і для гетеро, і для гомо пар. Ви бачитесь сьогодні, завтра, місяць, а потім розходитесь. Навіть якщо ми захочемо жити разом, будувати сім’ю, закон не визнає такі стосунки серйозними. Так це довго не протримається. Це теж саме, що жити з другом у гуртожитку. Для мене очевидно, що відносини зрештою мають призводити до шлюбу, незалежно від статі.
Якщо дозвіл на реєстрацію одностатевих партнерств буде прийнято на найвищому рівні, я матиму право поїхати на зустріч з чоловіком. Багато стосунків буде збережено. З’явиться право висловитись вільно, бо матимемо захист закону. Це змусить людей бути лояльніше".
"За законом твій партнер тобі ніхто" – права партнерів
"У мене є друзі, які одружились у Європі. Я працював з ними як психолог, ми говорили про їхній шлюб.
Вони хотіли збільшити своє почуття любові, розширити його, дати один одному більше довіри, щоб як сім’я говорити один за одного та мати права, які дає шлюб
Зараз війна, у мене, наприклад, немає батьків, я живу один. Якщо щось станеться зі мною, я буду знати, що мій чоловік зможе отримати за мене виплати, мої речі, поїхати до мене у лікарню, щоб попіклуватись, бо це єдина близька людина. За законом, твій партнер тобі ніхто, поки немає реєстрації партнерства".
"Ми вирішили, що з часом обов’язково одружимось"
"У 2021 році у мене були стосунки, ми із хлопцем зустрічались майже рік. Він жив у Львові. Я поїхав до нього, ми побули разом декілька днів, я зрозумів, що це моя людина. Але тоді ще ніхто не думав про шлюб в Україні. Потім він переїхав у місто, де я жив, орендував квартиру. Ми бачились достатньо часто. Але почалась війна, мій партнер поїхав за кордон. Насправді ми мріяли про те, щоб у майбутньому поїхати туди разом і зареєструвати наші стосунки. Але з часом він рідше мені писав, я був теж зайнятий, а потім побачив його світлини з іншими хлопцями.
Після цього я познайомився з іншою людиною через інтернет. Спілкувались зо два місяці, з’явився інтерес, симпатія. Мали спільні погляди та звички. Я написав великий романтичний текст зі своїм освідченням у почуттях. Так почали зустрічатись. Бачились лише один раз, бо зараз війна, а у військових є дуже багато обмежень.
Ми вирішили для себе, що якщо ми захочемо жити разом, то з часом обов’язково одружимось. Тоді в Україні вже порушили питання одностатевих партнерств. Ми вирішили, що як тільки закон буде прийнято, ми узаконимо свої стосунки. Але перед новим роком, через три місяці стосунків, розійшлись. Причини були різні, зокрема відстань. Хоча це були й найкоротші стосунки у моєму житті, але найтепліші".
Законопроєкт №9103
13 березня 2023 року був зареєстрований законопроєкт "Про інститут реєстрованих партнерств". Він пояснює, що реєстроване партнерство не є шлюбом, а реєстровані партнери вважаються один щодо одного близькими родичами.
"Держава має надати юридичний захист тим, хто захищає її безпеку. І це ще одне, що робить нас із pociянами просто біологічно різними видами. В Україні людська гідність і свобода — це справжні цінності", – народна депутатка Inna Sovsun.
Якщо документ ухвалять, партнери матимуть право:
‣ на сумісну власність;
‣ на спадкоємство першої черги;
‣ на призначення пенсії, отримання грошової допомоги та на інші соціальні гарантії;
‣ на виплату грошової допомоги, що належала іншому з реєстрованих партнерів відповідно до законодавства, але залишилася не одержаною у зв'язку з його смертю;
‣ на офіційне впізнання тіла іншого з реєстрованих партнерів в разі його раптової смерті та на супутні процеси, пов’язані з похованням.
Реєстровані партнери, один з яких військовослужбовець, матимуть додаткові права:
‣ військовому буде надаватись відпустка за сімейними обставинами без збереження грошового забезпечення у випадках, коли другого партнера спіткала якась біда;
‣ партнеру буде надаватись щорічна основна відпустка за його бажанням у зручний для неї (нього) час одночасно зі щорічною основною відпусткою військового;
‣ партнеру виплачується грошова допомога при розірванні ним трудового договору у зв'язку з переведенням військового на службу в іншу місцевість.
"ЛГБТ+ люди також гинуть на фронті за Україну. Романа Ткаченка, якому було всього 21 роки, вбили російські окупанти у травні 2022 року в Харківській області. Роман був відкритим геєм, активістом, що захищав пам'ятки архітектури столиці, а також виступав за легалізацію одностатевих шлюбів. Він любив свою державу, але держава, на жаль, не встигла за його життя, дати йому тих базових прав людини, які мають інші громадяни та громадянки. Ми вже не маємо часу чекати на законопроєкт, який не можуть ухвалити роками.
В України є історичний шанс продемонструвати всьому світу, партнерам з ЄС та НАТО, що наша держава дорівнює слова «свобода» ще більше. Для цього слід підтримати реєстрацію законопроєкту про інститут реєстрованого партнерства, який дозволить оперативно і без змін до Конституції, убезпечити сотні ЛГБТ+ пар, які захищають мирні міста від російської армії, захистити ті базові права, які має гетеросексуальна більшість", – коментує документ об’єднання "Військові ЛГБТ та наші союзники".
