Історія дніпрянки, що народила трьох доньок та кайфує від материнства.
Анастасія Барикіна – мама, доула, інструкторка з йоги для вагітних та фахівчиня з відновлення після пологів. Хоча раніше жінка працювала юристкою у виконавчій службі та навіть не мріяла про велику родину. Все змінили перші пологи.
Про тиск суспільства, складнощі виховання трьох доньок та мрії про сина – читайте далі. Текст створено до Дня матері, який щорічно відзначається 12 травня.
"Часто чула непрохані поради від близьких"
Протягом життя Анастасія замислювалась про дітей, але не думала, що в неї їх буде багато та ще – донечки. У 23 роки дівчина разом з коханим Іваном відчули, що вже готові до поповнення у родині, тож пара почала планувати першу вагітність. Чоловік мріяв про сина, а Настя була рада дитині будь-якої статі. Під час вагітності жінка інтуїтивно відчувала, що все ж таки стануть батьками дівчинки. Невдовзі через кесарів розтин народилась дуже спокійна та врівноважена Маргарита.
"Мені надзвичайно сподобався стан вагітності – це особлива насолода. Але я також відчувала страх та переживання, хоч і готувалась до пологів. Це було щось нове у житті, незнайоме".
Та під час самих пологів, говорить Настя, було складно. "На жаль, під час пологів ми обрали неправильного лікаря, який виявився трішки байдужим. В лікарні приходилось або відвойовувати своє право на вільне проживання пологів, або підкоритися. Мені обманом ввели гормон окситоцин, щоб прискорити родову діяльність (сказали, що це вітаміни). Мені було легше проживати перейми співаючи. Але акушери сказали: "Ти ж тут не одна! Тихіше!".
Новонароджена Маргарита рідко плакала та любила бавитись з речами – навіть з пакетами та ложками. Мама розповідає, що найскладнішим в материнстві для неї виявилось відстоювання своєї думки та позиції. Часто від близьких чула, що робить щось не так: "У тебе мало молока", "Не носи на руках, бо привчиш". Зазвичай Настя ігнорувала подібні поради.
"Другі пологи були дуже швидкі та приємні!"
Стан вагітності ніби наркотик, хотілось відчути його знов – говорить Анастасія. Рівно через два роки вона завагітніла знов. Однак вже розуміла, що таке кесарів розтин, як важко після нього відновитися, тому принципово хотіла народити природним шляхом. Цю ідею не підтримали рідні Насті та подруги. Казали, що це важко та небезпечно. Тоді породілля знайшла підтримку спільноти доул та інших вагітних жінок.
"Другі пологи були дуже швидкі та приємні. Я народила через 20 хвилин, як поступила до приймального відділення".
"Я народила вдома, поруч був лише чоловік"
Під час другої вагітності та після Анастасія активно вивчала досвід жінки у пологах. Навчалась у Мішель Оден – всесвітньо відомого акушера-гінеколога, Ліліан Ламмерс – британської доули з 25-річним досвідом, Анни Семенюк – акушерки та засновниці школи "Аума" тощо. Тож народжувати втретє Анастасія вирішила вже вдома, де була спокійна та затишна атмосфера. Лише коханий чоловік поряд.
"Вдома я могла вирішувати, як мені діяти: співати чи не співати, як рухатися, яку позицію займати. Я повністю володіла своїм тілом. Народження – це, мабуть, найщасливіший момент, коли дитина з'являється на світ, ти вперше бачиш її та тримаєш на руках".
Зараз батьки виховують 6-річну Маргариту, 4-річну Ніну та 1,5-річну Дану.
"Перше слово моїх дочок "тато""
Дочки Насті майже 24 години на добу знаходяться поряд з нею, бо вона не хоче делегувати їхнє виховання на інших. Коли жінці потрібно відлучитися по роботі чи просто провести час наодинці з собою, то її підміняє бабуся чи чоловік.
Настя зізнається, що доглядати за трьома дітьми насправді легше ніж за однією, адже дівчата розважають одна одну, вигадують різноманітні ігри. Мама в цей час має можливість займатися хатніми справами.
"Перша посмішка, перше слово, перші кроки – це все дуже хвилюючі та щасливі моменти. Та не дивлячись на те, що переважно з дочками провожу час я, усі троє перше слово сказали "тато"".
Висновок, який жінка зробила для себе в материнстві та радить так робити усім мамам, – не цуратися просити про допомогу.
"У мене теж буває таке, що я відчуваю, що вже все – сил немає. І я думаю: "Чому ти не здогадуєшся, що мені треба допомога?" (це питання стосується усіх близьких). Але люди не вміють читати думки, тож треба завжди просити про допомогу і вони обов'язково відгукнуться".
"Я навчаю дочок казати "ні""
Настя розповідає, що характер двох молодших дочок схожий: вони обидві дуже тактильні та ніжні, але водночас як всі діти бешкетують. Буває таке, що і маркерами на шпалерах помалюють, і розіб'ють щось. Та мама намагається реагувати спокійно і навчати дітей відстоювати особисті кордони. Найстарша ж донька Маргарита спокійна.
"Я хочу, щоб вони не соромились заявляти про свої потреби та вміли казати "Ні". Іноді це для мене буває незручно, бо доньки можуть сказати: "Ні, я не буду цього робити" або заявити, що їм щось не подобається. Але я вважаю, що ця робота варта того і в майбутньому вони будуть сильними особистостями, які розуміють себе та свої потреби".
Зараз Настя та Іван виховують дочок, а ще жінка паралельно активно розвиває свою кар'єру доули. Якщо раніше Настя проводила практики лише онлайн, то зараз вже виїжджає у пологовий будинок і допомагає своїм клієнткам народити легко та спокійно.
Чоловік Насті все ще мріє про сина, тож жінка не відкидає варіанта, що через кілька років пара запланує ще одну дитину.
