Вони підкорили міжнародну сцену: як оркестр «Пори року» став одним із культурних голосів Дніпра в Європі

Від Дніпра до Кельна і Гельсінкі: як оркестр “Пори року” став культурною дипломатією міста.

Коли оркестр «Пори року» створювали у 1993 році, країна переживала складне економічне становище, а концерти класичної музики могли скасовувати через напівпорожні зали. Але підхід Гаррі та Дмитра Логвиних виявився настільки новаторським для свого часу, що колектив майже одразу почав збирати аншлаги.

Сьогодні “Пори року” представляють Дніпро у Кельні та Гельсінкі, виконують твори про війну, після яких у Європі збирають допомогу для дітей загиблих військових. Як оркестр із Дніпра став одним із культурних голосів міста в Європі та перетворив музику на інструмент культурної дипломатії — читайте далі.

Оркестр, який народився з фрази: “Це неможливо” 

Дніпропетровський камерний оркестр “Пори року” з’явився у квітні 1993 року — у складний період становлення незалежної України. Його заснували народний артист України Гаррі Логвин та його син — молодий диригент Дмитро Логвин.

У той час ця ідея виглядала сміливим викликом: створити незалежний приватний оркестр без державної підтримки в країні, що переживала кризу.

“Це був 1993 рік, коли мило давали по талонах. Батько сказав: “Це неможливо зробити”. Але додав: “Я тебе повністю підтримую””, — згадує народний артист України Дмитро Логвин.

Гаррі Логвин став художнім керівником та концертмейстером оркестру. Дмитро Логвин — головним диригентом.

Так почалася історія колективу, який через роки мер Дніпра Борис Філатов назве культурною візитівкою міста.

Поки інші втрачали публіку, вони будували майбутнє 

У 90-х класична музика переживала кризу. За словами Дмитра Логвина, у театрі навіть рахували глядачів перед виставою: якщо у залі було менше ніж 15 людей — концерт могли скасувати.

На цьому тлі “Пори року” обрали інший шлях.

Завдяки багаторічній підтримці Фонду Віктора Пінчука оркестр зміг проводити безкоштовні просвітницькі концерти для студентів і школярів та виступати у навчальних закладах.

“Батько казав: це наша місія. Ми повинні виховувати покоління, яке буде це цінувати”.

Упродовж десяти років оркестр проводив безкоштовний цикл концертів “Музичний круїз” у концертній залі Металургійної академії. Паралельно музиканти працювали зі школярами.

“Головне — чесне ставлення до слухача. Ми давали максимум того, чого люди очікували. Нас цікавив не процес, а результат”, — каже диригент.

Саме ця філософія, за його словами, і стала основою успіху.

Музика, яка лікує: як змінилася місія оркестру під час війни

Після початку повномасштабної війни музика для оркестру набула ще одного виміру — культурної дипломатії та підтримки людей.

Сьогодні у кожному концерті Дмитра Логвина поряд зі світовою класикою обов’язково звучить українська музика. Її виконують як в Україні — у Києві, Львові та Одесі, так і за кордоном, зокрема у Німеччині та Фінляндії. Так оркестр не лише представляє українську культуру світові, а й привертає увагу до подій в Україні.

За словами диригента, після концертів люди нерідко пишуть, що музика допомогла їм пережити складні періоди життя.

“Дмитре, дякуємо. Завдяки твоїм концертам я просто вилікувався від депресії”, — такі повідомлення маестро отримує після виступів.

Від Дніпра до Кельна: як “Пори року” стали частиною культурної дипломатії міста

Сьогодні оркестр представляє Дніпро не лише як мистецький колектив, а і як частину міжнародного культурного діалогу.

Саме “Пори року” стали музичним обличчям Дніпра під час культурних проєктів у Німеччині та Фінляндії.

Один із найважливіших напрямів — Дні Дніпра у Кельні та Гельсінкі.

Ідея проєкту в Кельні виникла після партнерства між Дніпром і Кельном, започаткованого у 2022 році та офіційно закріпленого у 2024-му. Водночас Гельсінкі став ще одним важливим майданчиком міжнародної культурної дипломатії оркестру.

Для цього виступу оркестр підготував програму, що поєднала німецьку та українську музичні традиції: твори Йоганна Себастьяна Баха, Ернеста Блоха, Роберта Шумана, Бориса Лятошинського та Золтана Алмаші.

Окремою подією стало перше виконання у Європі твору італійського композитора Цезаре К’як’яретта “Sunflower Seeds” (“Насіння соняшника”), присвяченого Україні.

Після концерту глядачі підвелися зі своїх місць та організували збір коштів. За ці гроші придбали музичні інструменти для дітей із Дніпра, чиї батьки загинули на фронті.

Оркестр, який став частиною історії міста

За понад три десятиліття “Пори року” дали сотні концертів, записали музичні фільми та альбоми, виконували твори від Баха й Вівальді до Мирослава Скорика та сучасних композиторів.

Саме цей колектив був багаторазовим учасником фестивалю “Музика без меж”, який багато років формує культурний образ Дніпра.

Та сам Дмитро Логвин говорить про інше — про людину, з якої все почалося.

“Усі, хто знав батька, згадують його посмішку та доброту. Він був надзвичайно світлою людиною, і це передавалося у музиці. Коли він грав — його скрипка співала так, що люди і раділи, і плакали”.

Єдина в Україні: як у Дніпрі підтримують юних скрипалів

Після смерті Гаррі Логвина його ім’я залишилося не лише в історії оркестру. У 2016 році за ініціативи міського голови Бориса Філатова у Дніпрі заснували стипендію міського голови імені Гаррі Логвіна для юних скрипалів музичних шкіл.

Детальніше про життя Гаррі Логвина ми писали тут. 

Щороку її отримують десятеро дітей. Сьогодні це фактично єдина подібна муніципальна програма в Україні. За десять років стипендіатами стали вже близько ста учнів.

“Ми шукаємо не майбутніх зірок конкурсів. Ми шукаємо тих, у кого є іскорка в очах. Це підтримка дітей, які люблять музику”, — пояснює Дмитро Логвин.

Під час повномасштабної війни програму не лише зберегли — розмір виплат збільшили утричі. І, можливо, саме серед цих дітей зараз зростає нове покоління музикантів, яке колись продовжить історію оркестру.