У Дніпрі здійснили мрію Вадима Сідура

Біля Будинку на Троїцький відтворили його "Пам’ятник загиблим від бомб". 28 червня виповнюється 100 років з дня народження скульптора Вадима Сідура. На честь цієї події біля Будинка на Троїцькій встановили "Пам’ятник загиблим від бомб" – це копія роботи відомого митця: образ людини, яку пронизує бомба. Про символізм монумента, складнощі виготовлення та особливості пам'ятника розповів український скульптор та заслужений художник України Гарнік Хачатрян, який відтворив монумент. Гарнік Хачатрян – автор пам’ятників Тарасові Шевченку, Жінці-матері, загиблим героям Карнаухівського плацдарму, встановлених у Кам'янському, та пам’ятника жертвам Голодомору у Дніпропетровській області. "Віддав премію жінці, яка врятувала митця у 1944 році" Гарнік Хачатрян. Фото: donshu.at.ua Вадим Сідур народився у Катеринославі в 1924 році. У Другу світову війну його мобілізували до Червоної армії. У 1944-ому – під Кривим Рогом Вадим дивом не загинув через важке поранення голови. "Я лишився жити, але це сталося не відразу. Досить довго я розгойдувався між життям і смертю… Голова моя з моменту поранення все ще була обплутана бинтами. Куля німецького снайпера потрапила мені в ліву щелепу, трохи нижче ока і скроні, роздробивши все, що було можливо, потім пройшла крізь корінь язика, майже відсікла його і розірвалася в кутку нижньої щелепи праворуч, утворивши величезну дірку. Металеві уламки цієї розривної кулі досі сидять у мені…", – писав Вадим Сідура в своїх автобіографічних нотатках. 20-річного хлопця врятувала місцева жінка, яка перетягнула його додому та обробляла рани, про це розповідає Гарнік Хачатрян. У 2007 році Гарнік отримав дніпровську премію ім. Вадима Сідура. Після цього чоловік знайшов жінку, яка врятувала життя Сідури, та віддав їй усі отримані кошти. "Я поїхав в село, ця рятівниця вже була похилого віку. Жінка не знала Вадима Сідура як скульптора, адже розвиток його творчості почався після війни. Саме завдяки їй ми маємо можливість зараз бачити роботи скульптора", – розповідає Гарнік Хачатрян. "Мріяв, що колись його роботи будуть стояти в рідному місті" Вадим Сідур Після закінчення війни в 1945 році, Вадим Сідур вступив до Строганівського училища в Москві. Навчався на факультеті монументальної скульптури, займався скульптурою та книжковою ілюстрацією. Влітку 1962 року Вадим Сідур створює цикл робіт: "Інваліди", "Після війни", "Пам'ятник сучасному стану". Вони пронизані однією головною думкою: головне зло Землі – насильство і війна. Пам'ятник сучасному стану. Фото: uain.press Далі з'являються основні скульптури митця: "Поранений"(1963), де голова – кокон із бинтів і лише щілина рота оголена, "Переможець" (1983) – солдат, понівечений війною. Відтворенні скульптури по роботах Вадима Сідура встановлені в багатьох містах світу. Тільки у Німеччині вони є у Берліні, Дюсельдорфі, Вюрцбурзі тощо. Встановлювали їх коштом пожертв. Поранений. Фото: uain.press Вадим Сідур, який пройшов через війну та пережив руйнування власної оселі бомбою, мріяв, що колись його роботи стоятимуть в рідному місті, про це писав в своїх соціальних мережах позаштатний радник міського голови Дніпра з питань культури Євген Гендін. Скульптурна композиція митця "Пам'ятник загиблим від бомб" була відлита як монумент і встановлена в 1993 році в місті Вюрцбург. Тепер її відтворили і у Дніпрі. "Мешканці будинку не хотіли бачити постійне нагадування про пережиті втрати" Ще до повномасштабної війни у Гарніка Хачатряна народилась мрія – створити монумент у Дніпрі за ескізами відомого земляка. Особливий сенс та актуальність роботи Вадима Сідура набули після 24 лютого 2022-го. Усі травми та болі, які втілював у своїх роботах відомий скульптор, стали надзвичайно близькими для дніпрян. Фото: Євген Гендін 14 січня 2023 року сталася російська ракета потрапила в житловий будинок на Набережній Перемоги, 118. Загалом 46 людей. Серед них шестеро хлопців та дівчат, яких вбили росіяни, повідомляє голова Дніпропетровської обласної військової адміністрації, Сергій Лисак. Аби увічнити памʼять про трагедію на Перемозі, фонд "Культурна столиця" разом з Гарніком Хачатряном взялись за відтворення "Пам'ятника загиблим від бомб". Фото: Євген Гендін "Спочатку була задумка поставити символ на місці зруйнованого під'їзду. Але мешканці будинку не хотіли бачити постійне нагадування про пережиті втрати, страх й горе, тому відмовилися. Тож ми вирішили розмістити його біля Будинку на Троїцькій. Думаю, що скульптура залишиться там назавжди", – зазначає митець. "Тримав в руках маленьку версію скульптури" Робота над пам'ятником тривала понад шість місяців. Аби максимально точно відтворити роботу Сідури, Гарнік разом зі своєю командою у лютому цього року їздив в Берлін до професора, який товаришував з Вадимом Сідурою та колекціонує його роботи. "Композиція "Пам'ятника загиблим від бомб" є в колекції професора у розмірі 35 см. Я особисто її вивчав, щоб відтворити. Адже коли побачиш у житті – одне, фотографія – зовсім інше. Світлина спотворює реальність", – розповідає Гарнік Хачатрян. Гарнік тримав в руках маленьку версію скульптури, намагався її якомога краще вивчити та запам'ятати. Після повернення в Україну розпочав роботу над майбутнім пам'ятником. Фото: Євген Гендін "Вадим Сідур – конструктивіст та прихильник кубізму. Він мислив символами. Скульптура "Пам'ятник загиблим від бомб" – це образ людини, яку пронизала ракета. Автор спростив його і тому це символічна скульптура. Образ, який потрібно вміти прочитати". Квадратні труби, металеві куточки та листковий метал – усе це використовував Гарнік Хачатрян в процесі роботи. Найскладнішим виявилось відтворити металевий каркас, адже від нього залежила уся подальша робота. "Вадим Сідура використовував спрощені форми, але було важко їх відтворити. Головне – не втратити характерність його пластики. Але нічого, впоралися", – розповідає Гарнік Хачатрян. Створення пам'ятника коштувало близько мільйона гривень, більшу частину коштів надав бізнесмен Андрій Здесенко, засновник корпорації "Біосфера". Частину грошей зібрали містяни. Подивитися на скульптуру можна за адресою Троїцька площа, 5а.