Ваша хата (не)скраю… Або як я зверталась до комунальних служб і що з того вийшло

Історія та інструкція для тих, хто хоче, але не наважується почати діалог з установами Дніпра.

Це матеріал нашої журналістки Віталіни Напари, яка з травня 2020-го по жовтень 2021-го приводила до ладу своє подвір’я. Нижче описаний її особистий досвід. 

Можливо те, що район, у якому я мешкала, був старим робітничим селищем, трошки спрощує прийняття наступного факту: тут багато старих дворів, які потребують уваги. Пройти між будинками, пірнути в квартиру, не дивитися на поламані гілки, сміття та стрьомних чуваків; вони копирсаються під лавками в пошуках, процитую літню сусідку, "закладок".

Взимку три роки тому мене знайшов голодний вуличний котик, переселився в мою квартиру, і ми з ним почали гуляти двічі на день. Так сталося одкровення: я не хочу НЕ виходити з будинку на прогулянку, але виходити – гидко. Що з цим робити?

Частина 1. Голоси далеких установ

Гаряча лінія дзвінків

Я написала невеличкий сценарій. Усі проблеми, про які могла загадати і чому вони важливі. Хотіла випити гідазепам, бо борчинею бути не легко. Людиною, яка вміє натиснути силою слів так, щоб її заявку розглянули, а питання вирішили. Я комунікую зі світом, загорнена в ковдру генералізованої тривожності.

Телефонувати в установи – то очікувати, що мене проігнорують та принизять. Але також я думала, що письмове звернення взагалі ніхто не прочитає. А якщо прочитає, то не відповість. Отак я сиділа на розбитій лавці, дивилася на сміття в кущах та все ж вирішила набрати один з номерів.

Автоматизований голос повідомив, скільки людей чекають на лінії переді мною (двоє) та орієнтовний час до з'єднання з оператором (2 хвилини).  Заграла псевдо оптимістична музика чекання. Пограла, клікнула і замовкла.

Ввічлива операторка запитала, як до мене можна звертатись. Я назвала своє ім'я та сказала: "Не знаю, що робити зі сміттям біля закинутого дитсадочка поряд з моїм будинком". Мене розпитали про адресу закладу та оформили звернення. Говорити з операторкою було комфортно. 

"Двірники майже не прибирають, сміття може лежати тижнями", "Відмостка навколо будинку… її просто немає, як з цим бути?", "Якщо вимкнеться світло, вам можна телефонувати чи писати, аби дізнатись, що до чого?". Мої проблеми мали вагу. Мої хвилювання отримали номер, відмітку на карті та потребували роз'яснення.

Я ще не знала – розгляд заявки триває до 30 днів, роз'яснення може не пропонувати рішення. Навіть після огляду спеціалістом проблема може лишитись там, де була.

Частина 2. Тисяча і одне звернення

Куди писати?

Я вирішила поглянути на всі 19 категорій на сайті міської гарячої лінії, щоб знайти, чи є в моєму дворі проблеми по тих категоріях, написати звернення і подивитись, що з того буде. 

У мене з’явився азарт боротьби з впертим канцеляризмом. Коли відповідь не чітка – писати знову. Іноді два нових листи на особливо "порожню" відповідь.

Моїм "офісом по зверненням" став гамак у дворі. Дерева давали чудову тінь. Я брала с собою каву без кофеїну, кота та диктофон. За майже півтора роки я написала 77 письмових звернень тільки на цьому сайті.  

Перша та найбільша проблема мого двору – сміття. Я зареєструвалась на сайті,  клікнула на категорію "Житлово-комунальні послуги", обрала "Прибирання прибудинкової території". Ніби все просто. Описала проблему та додала фото.

Тож, я написала новий лист, додала фото непотребу з мого двору і світлину території, яка нікому не здалась, але поєднувала три багатоповерхівки.

Оскільки це офіційні запити, мені повинні надавати відповіді. Я запитала, чи є графік робіт у відкритому доступі для містян. Так, його можуть повідомити. Ні, у відкритому доступі його немає. Далі я робила фотографії за день до очікуваного приходу двірника та ввечері після "запланованого" прибирання. Часто нічого не змінювалось. Тож, установа отримувала новий емейл.

Аж ось, за два-три місяці після першого звернення, о 7:20 ранку мене розбудив дзвінок. Телефонував незнайомий номер та одночасно з тим лунав виклик домофону. Управління дало номер мого телефону двірниці, яка хотіла, аби я спустилася для розмови. Я вдяглася та вийшла. Серце калатало. Двірниця – велика жінка в чорному – звернулася до мене за ім’ям та по-батькові. Простягла папірчик та сказала: "Підпишіть, що задоволені моїм прибиранням". "Приберіть – і я підпишу. Завчасно цього робити не буду", – відповіла я. 

Ця історія повторилася за місяць чи два. Мені телефонував хтось більш сердитий з керівництва й грозився прийти перевірити мої скарги та зі мною зв’язатись. Цього так і не сталось. Але двір став помітно чистішим.

На сайті є мапа звернень по місту, можна клікнути на іконку та побачити, за який час проблему планують вирішити та хто цим займається.

Бюрократія не спить. Наприклад, я отримала емейл з zip-архівом pdf файла відсканованої роздруківки, набраної в Word відповіді, на моє звернення про прибирання. Ви колись відкривали zip-архів, щоб побачити фотографію з телефону, яку роздруковали на чорно-білому принтері, а потім відсканували? Я – так.

Поки я шукала відповідальних за прибирання зеленої зони поряд з моїм будинком, представник департаменту приїздив перевірити звернення та знайшов "не моє", але теж гидке сміття. Воно лежало мінімум пів року в сусідньому подвір’ї. 

Також на одному з поверхів мого будинку не було поручня. Його встановили якнайшвидше. "Житлово-комунальні послуги", субкатегорія "Ремонт під’їзду". Якщо у вас теж немає поручня – рекомендую.

Ще на початку моєї комунікації з установами, якось в маршрутці я побачила постер про озеленення міста. Навколо мого будинку є дерева, але багато старих. На червоній лінії сухо, пусто і повно пилюки, про що я і написала у черговому зверненні. Категорія на сайті "Міські дерева", підкатегорія "Озеленення території". 

Я надіслала заявку навесні 2021. Відповідь від 9 червня 2021-го 

На початку вересня я написала знову. І..

Тут додам, що я телефонувала Зеленбуду, там мені порекомендували писати запит навесні або в вересні, що я і зробила. Але 4 жовтня 2021-го отримала відповідь без конкретної корисної інформації щодо того, як саме роздобути дерева на свою вулицю.

У червні над стежкою між багатоповерхівками почало схилятися старе дерево. Воно висіло просто над місцем, де кожного дня містяни ходять на роботу. На моє звернення про його аварійність сказали, що…  

Але авіарійне дерево не дочекалося комісію та впало. Жителі будинку просто через нього перелазили дорогою на роботу. На мій новий запит дерево розпиляли. Але частково лишили. Тож, я роздрукувала інформацію про сайт гарячої лінії, щоб причепити його на дерево. 

Нарешті все прибрали, доріжку очистили. 

Якщо на сайті Гарячої лінії немає категорії, яка вам потрібна, є сайт звернень до міськради.

Тут допоможуть з тим, щоб замалювати рекламу наркотичних речовин або очистити труби від рекламних оголошень. Як-то кажуть:

Утім, якщо у вас є нагальна проблема: зникло електропостачання, вода чи опалення, впав дорожній знак чи не працює світлофор, відповідь на звернення надійде впродовж дня і буде актуальною.

Частина 3. Конюшиною і граблями

Що я можу зробити самотужки

Сміття, про яке я скаржилась, почало зникати. Закинутий садочок передали на бюджет організації, що прибрала цю територію. 

Кожної суботи я, мій партнер та кіт ходили в зарослі рубати дрібні гілки (вони заважали витягати сміття), та вигрібати граблями пляшки, пакети та скло. У мене залишилися величезні пластикові мішки, в яких я колись купила безкаркасні крісла, на них було більш-менш зручно нагрібати непотріб та тягати до смітників. 

Жителі навколишніх будинків зупинялись та питали "хто нас прислав" чи "з якої ми організації". Їм було дивно, що хтось вийшов прибирати не по завданню "згори". Я спочатку боялась цих розмов, але вони всі виявились дружніми.

За кілька тижнів сміття стало менше, а один з сусідів очистив галявину, де раніше в хащах роботяги пили спирт. Інший сусід пофарбував залишки дитячих турніків на старому спортивному майданчику. Ця зона досі потребує ремонту та нового спортивного обладнання для жителів, які наразі не мають можливості з користю провести час у власному дворі. 

Утім, було все ж дуже радісно бачити навіть невеликі зміни на краще!

Я помічала людей, що збирають пляшки та картон, та почала виносити їх до смітника окремо, щоб вони не порсались у контейнері. Думаю, в кожному районі міста є гаражі, де приймають різні види непотребу, тож має сенс окремо залишати те, що потім можна здати на переробку. 

У магазині для садоводів я купила 400 грамів конюшини "Рівендел" для нашого "лисого", такого не ельфійського двору. Це було взагалі перше насіння, яке я сама посадила в землю. На пакеті була написана інструкція, що робити. Пізніше мама з татом подарували насіння квітів.

Я ходила фотографувати землю кожні кілька днів, чекала на паростки.

Вхід до мого багатоквартирного будинку завжди був пошарпаним. Якось ми зі знайомою дівчиною обдерли старе покриття та пофарбували двері в під’їзд. Після того мені знадобився рік, щоб продовжити: пошпаклювати стіну, проґрунтувати її та пофарбувати решту входу. Я непокоїлась, очікувала потенційно неприємні коментарі від сусідів, але їх не було. 

Частина 4. Моє слово має значення

Система петицій про Дніпро

Проголосувати чи створити свою петицію можна на сайті.

Ця ідея з’явилась в межах швейцарсько-української програми EGAP*.

Реалізується вона Фондом Східна Європа разом з Міністерством цифрової трансформації України.

Тобто, щоб питання безконтактної оплати проїзду чи якесь інше пішло на розгляд відповідному органу, таку петицію повинно підписати 3 000 жителів.

Нині на сайті є петиції про заборону курити на балконі багатоквартирного будинку, заміни пам'ятника, створення укриттів, безкоштовний проїзд тимчасово переміщеним особам.

Є сподівання, що таким чином якість послуг зміниться на краще, у містян буде доступ до інформації та підзвітність органів влади стане прозорішою.

Ми всі маємо право впливати на те, як змінюється місто навколо нас. Як я бачу, не обов’язково мати зв’язки чи заздалегідь знати, як все працює. Можна почати з малого, зі списку "що б зробило мій двір краще", з обговорення ідей з друзями, з групового чату. Між моїми діями проходили місяці й більше року, але все одно я бачила, що є сенс продовжувати.

*EGAP "Електронне урядування задля підзвітності влади та участі громади"