“Врожай з присмаком палива ворожої ракети”. Які збитки завдала війна фермерам та чи будемо із хлібом у 2023-ому?

Посівна кампанія, ферми у підвалах, постійний дефіцит зерна та агропередбачення на 2023 рік. Дніпропетровщина вже розпочала весняну посівну. Аграрії працюють у Криворізькому, Новомосковському і Нікопольському районах. Кампанія розпочалась дещо раніше ніж зазвичай, бо посприяла тепла, волога погода, повідомив голова Дніпропетровської ОДА. З 24 лютого ми багато писали про різні прояви героїзму. Визначень цьому слову виявилось дуже багато – боронити свою країну на фронті, допомагати іншим, підтримувати кохану під обстрілами... А ще героїзм – це забезпечувати країну їжею, працюючи на замінованому полі, боротися з неприйнятними погодними умовами. Власники господарств, аграрії та фермери з Херсонщини, Дніпропетровщини та Чернівців розповіли, як жили весь цей рік. "Ми станемо однієї з найуспішніших країн Європи в аграрному секторі" Олег Попов, 35 років, Херсон Фото: з інстаграму Олега До повномасштабної війни Олег займався зернотрейдінгом та розробляв стартап – торговельний майданчик для пошуку найвигіднішої цінової пропозиції. Олег зустрів війну в Херсоні разом зі своєю сім’єю. Два дні провів у бомбосховищі, чоловік до останнього не міг повірити, що у наш час взагалі війна можлива. "Я прийняв втрати, руйнацію, розкрадання улюблених речей і домівки та почав діяти. Зрозумів, що у таких нових умовах ми ще швидше станемо однією з найуспішніших країн Європи, особливо в аграрному та ІТ секторах. Саме тому я заснував проєкт "Фронт Хліборобів". Наша мета – допомогти українським фермерам налагодити стабільний експорт власної продукції за привабливими цінами, мінімізуючи бюрократичні труднощі та безпекові ризики". Нині всі фермери нашої країни – це члени проєкту "Фронт Хліборобів". Олег запустив цю ініціативу напередодні посівної та планує проводити освітні заходи для наших аграріїв, коли вона закінчиться. "Це з усіх сторін виграшна стратегія, ти продаєш свій товар дорожче, сплачуєш більше податків, які йдуть на підтримку нашої держави з середини. Створюємо реальну конкуренцію російському виробнику на міжнародному ринку, що дзеркально призводить до зменшення сплати податків у країні агресорі і її підтримки, це ослабляє її". Наразі чоловік працює над зрощенням врожаю частини культур, що найбільше мають попит у Європі, а саме: льон, сорго, просо. Також вирощує і класичні культури: пшеницю, соняшник, ячмінь, сою. Крім того, Олег Попов чоловік став співвласником фермерського господарства й очолив посаду директора з продажу. Сьогодні Олег знаходиться у Європі, налагоджує і керує продажами продукції учасників "Фронту Хліборобів". "Ми виграємо все, що є" Віктор, Дніпро Віктор Шулешко – засновник вертикальних ферм у Дніпрі "Green Future", винахідник агроосвітлення. Чоловік каже, що розвивати власну справу під час війни складно. Бізнесмен відчуває нестачу працівників через те, що багато людей пішли захищати країну або виїхали за кордон. Наприклад, головний програміст компанії в ЗСУ. Інше складне питання для бізнесу – це гроші. Адже багато фінансових проєктів закрились, компанія просто втратила своїх інвесторів. "У нас були плани фінансування від ФАО (продовольча та сільськогосподарська організація ООН) приблизно на 3 млн доларів. Ми повинні були популяризувати вертикальні ферми, але прийшла війна. Втратили багато грошей від гранту, саме тому зараз шукаємо в Європі партнерів та замовників, з якими будемо іти вперед". Фото: з власного архіву Віктора Під час війни ринок продажу зелені впав на 20 відсотків, зазначають оптовики. Та власник "Green Future" не відчув цього. Каже, що головний секрет компанії – це унікальність товару. "У нас немає конкурентів у вертикальних фермах в Україні. Бо такої зелені в стаканчиках і такої якості, як у нас, ніхто не продає. Ресторани завжди купували зрізаний базилік, він стояв максимум добу, а зараз ми привозимо базилік, який може залишатись свіжим протягом 3 тижнів. Війна війною, а ресторани всі забиті. Тому зараз попит на продукцію навіть більший за той, що був раніше". Фото: AgroPortal Вертикальна ферма "Green Future" розташована у підвалі. Приміщення було здано в оренду Віктору задовго до війни. Щоб зробити його придатним для агробізнесу, власник витратив близько 10 тисяч доларів. Але після російського вторгнення на Віктора посипалось багато хейту, преса почала писати нібито "Green Future" займає бомбосховище. "Там поруч є дійсно бомбосховище, але ж ферма розташована у звичайному підвалі. Та не дивлячись на це, люди, які перебували в корпусі, мали змогу спускатись до нас під час повітряних тривог, ми всіх пускали та навіть пригощали салатами". Головна ціль Віктора на найближчий час – це реєстрація компанії в Європі та оформлення патентів на агроосвітлення. "Якщо ви б мені шість років тому сказали, що буду саджати рослини та називати їх своїми діточками, то я б просто розсміявся. А зараз мені це подобається". "Green Future" виготовляє близько 6 тон зелені на рік. "Важко, але ми стоїмо далі" Тетяна, 40 років, Чернівці Фото: з Instagram Тетяни Тетяна власниця аматорської ферми в Чернівцях, на якій налічується 20-25 голів кіз. "Скажу відверто, якби не було основної роботи (управління проєктами), то на голому ентузіазмі не втримались би. Коли почалась війна, був шок, страх. Дивилась на ті жорстокі, безглузді розстріли худоби й були думки вантажити всіх своїх в машину та вивозити якомога далі, щоб в них був шанс вижити. Дякувати нашим захисникам, небезпека нас не торкнулась". Перша складність, з якою стикнулась фермерка через війну, – закупка корму для худоби, адже був певний дефіцит. Жінці довелось їздити по господарствах у пошуках зерна. "Ми виготовляємо кисломолочний сир і сир Фету. Господарство невелике, тому продажів у великих обсягах немає. На початок молочного сезону порахувала все та зрозуміла, що я не можу підвищити ціни з моральних переконань. Про рентабельність мови не йде". Багато часу у фермерки пішло на підготовку до зими. Закуповували зерно, засівали, косили та сушили люцерну. Неприємним бонусом до дефіциту стало значне подорожчання пального. Це потягнуло за собою підвищення цін на корм, вітамінні добавки, ліки, ветеринарні витрати. "Важко, але ми стоїмо далі. Якщо говорити про емоційний стан, то я з тих, хто вранці дякує за те, що в мене є ще один день. Для мене це підстава для того, аби бути щасливою. Я розумію, що не час розкисати та намагаюсь мотивувати інших". Що чекає аграріїв у 2023 році та як війна впливає на врожай? Розповідає Владислав Черчіль, директор інституту зернових Дніпропетровщини. За словами експерта, Дніпропетровщина – глибокий тил, тому площі для посіву майже не змінились. Та є погана новина, навіть на території нашого регіону зберігається мінна небезпека. Було вже декілька повідомлень про те, що фермери потрапляли у полі на міни, серед втрат не тільки техніки, але й життя аграріїв. Під час посівної 2022 року виникло декілька нюансів, які впливали на врожай. Минулий рік відзначився коротким літом, холодною весною і вчасною осінню. Через це соняшник та кукурудза визріли пізніше. Приблизно 10 відсотків кукурудзи досить знаходиться в полі, збір ще триває. Аграрії прогнозують, що до активної посівної завершать це. Але поля пізно звільнились, тому пшеницю засіватимуть не в рекомендовані для цього терміни. Владислав Черчіль каже про те, що цього року багатого врожаю не слід очікувати. "Якщо порівнювати з минулим роком, ми зібрали 20 млн тонн зерна по Україні при тому, що посіяно пшениці було на площі понад 5 млн гектарів. Цьогоріч посіяно менш ніж чотири га, недосів практично мільйон гектарів. А враховуючи те, що 50 відсотків взагалі посіяно дуже пізно, то врожайність буде ще нижчою". Та для хвилювання немає причин, говорить експерт, проблем з продовольством точно не буде. Адже Україна експортно орієнтована країна, більшість врожаю вона вивозить, по деяких культурах – це понад 90 відсотків. У нас потреба в зерні складає близько 5 млн тонн, а виробляємо ми значно більше. Посівна компанія вже розпочалась в Одеській, Миколаївській областях та на Дніпропетровщині. Наразі господарства активно готують поля, ґрунти до посіву, вносять добрива. "Весна розпочалась на тиждень раніше чим зазвичай, 17 – 25 лютого вже середня температура перейшла через нуль градусів. Це вважається вже метеорологічною весною. Наразі в області посіяно приблизно 127 тисяч гектарів ріпаку, 77 тисяч гектарів озимого ячменю і 429 тисяч гектарів пшениці". Ворожі ракети залишили багато вирв на українських полях. Тому йде активна рекультивація земель: воронки засипають, а землю очищають від залишків мін та снарядів. Ще одна проблема – хімічні речовини. Ракетне паливо забруднює ґрунти та звичайно насичує врожай шкідливими елементами. Саме тому, окрім звичайного сільськогосподарського обігу, планується обов’язкова експертиза землі та врожаю в спеціальних лабораторіях.