А на наші неочевидні питання про це відповіла лікарка.
В Україні під час повномасштабної війни донорство стало ще однією лінією оборони. У лютому та березні черги на це сягали кілометрів, а зараз зменшилися в рази. Чому не всі дніпряни "діляться" своєю кров’ю? Скільки життів може врятувати один донор? Про це і не тільки наш розбір.
Що зупиняє?
Ігор, 38 років: "Кров не здаю по дуже простій причині. Є страх. Навіть перед звичайними уколами".
Марина, 45 років: "Я всього раз була донором, не під час війни, років 5 тому. Тоді рідна людина потрапила у ДТП, і терміново потрібно було здати кров. Я навіть не вагалася, і страху не мала. Чому зараз не йду до центрів – важко відповісти. Не хочу вигадувати виправдання чи списувати все на відсутність часу. Треба просто зважитися".
Віолетта, 27 років: "Кров здавала неодноразово. Спочатку було страшно. Чому? Бо не знала, як все це проходить. Але керувалася однією думкою: ніхто, крім мене, це не зробить. Якщо кожен буде боятися? Кров і донати – це найменше, що ми зараз можемо дати захисникам. Але і крапля крові, і кілька гривень рятують життя".
Микола Петрович, 56 років: "У мене поширена група крові. Та й вік немолодий. Тому мене немає серед донорів"
Чому це не страшно? Досвід КУСТа
Коли почали працювати з цією темою, виявилось, що наші члени команди мають цікавий досвід здавання крові.
Донацію ледь не зіпсував сирок: Олег Городьков.
"Кілька років тому в мого друга захворіла старенька мати. Тому він попросив мене та ще декількох знайомих хлопців здати для неї кров. Напередодні почувши вимогу нічого не їсти перед донацією, зранку я про неї забув та "на автоматі" зʼїв сирок з чаєм. Виявилося, що молочка – не найкраща їжа перед походом у донорський центр. Через це мені прийшлося проходити додатковий аналіз. Але все ок – сирок був маленький.
Трохи переживав, що можу втратити свідомість. Бо я худенький, а крові здавати треба досить багато. Але все обійшлося.
Пам'ятаю, що був дуже здивований тим, як тітонька виплачувала якісь 72,5 грн до копійки (суму памʼятаю не точно, але там було до 100 грн). "На шоколадки вам потім", – казала вона. А я такий думаю "72,5? Серйозно? Якась дивна сума".
Але здається, саме на шоколадку потім і витратив, бо хотілося солоденького. Ще памʼятаю, що після "процедури" пригощали чорним чаєм, смак якого був наче з дитинства".
Стояла за створенням платформи ДонорUA: Вікторія Ткачук.
"Я здавала кров та плазму 11 разів. Була волонтеркою у відділенні дитячої гематології, де лікується малеча з раком крові та іншими захворюваннями, що потребують численних переливань крові та препаратів з неї. Тобто я сама бачила всю гостроту потреби. Згодом я намагалася залучати інших у Дніпрі, щоб розв'язувати проблему нестачі крові більш системно. Разом з командою Асоціації молодих донорів України ми створили всеукраїнську систему ДонорUA. Зараз це єдина та найбільша платформа безоплатного рекрутингу донорів крові, яка об'єднує їх, реципієнтів та центри крові.
За роки волонтерства у цій сфері можу сказати однозначно: потреби в донорської крові невичерпні, їх завжди дуже багато, тож здавати слід постійно, будь-якої групи та резусу. У багатьох випадках людині потрібно стільки донорів, що жодна родина сама не впорається. І все – терміново. Тож банк крові завжди повинен мати запас. Рада бачити, як останніми роками постійних донорів більшає.
Побажання одне: не бійтеся, допомагайте, здавайте кров, безоплатно та систематично. Це безпечно для донора і життєво необхідно багатьом потерпілим.
Чим міцніше у нас закріпитися звичка здавати кров, тим більше життів будуть своєчасно врятовані. І це актуально не тільки у воєнний час, це важливо абсолютно завжди, бо замінників крові досі не існує у світі".
Вперше здала кров після 24 лютого: Тетяна Гренадьорова.
"Думка здати кров з’явилася вперше саме після 24 лютого. Раніше про це зовсім не замислювалася. Навесні почали в різних дніпровських телеграм-каналах писати про потребу у крові для військових. Я пішла до одного з центрів. Перед тим прочитала досить докладно про всі застереження. На місці черга з донорів була величезна. Але коли вийшов медпрацівник і докладно озвучив всі протипоказання, людей стало в рази менше. Сам процес донації минув безболісно, та й потім самопочуття не погіршилося. Тому якщо є бажання і дозволяє здоров’я, виділіть годину часу і врятуйте чиєсь життя. Кров надзвичайно цінна і ви можете нею поділитися".
Не довіряйте міфам
На сьогодні у Дніпрі потік охочих стати донором зменшився суттєво, а потреба у крові забезпечена лише на третину. За словами лікарки-анестезіологині Дніпропетровської лікарні ім. Мечникова, координаторки проєкту "ДонорUA" Тетяни Канчури, окрім військових потреб, є звичайні захворювання, які під час війни нікуди не зникли.
"Кров потрібна тяжко хворим пацієнтам, цивільним, які потрапили у ДТП чи постраждали від ракетних ударів. Тому закликаємо дніпрян, які не мають протипоказань, долучитися до команди донорів. Адже одна донація рятує три життя", – підкреслила Тетяна Канчура.
Чому три життя?
Частину крові (40 мл) беруть для аналізу вже після донації. Потім кров розділяють на три компоненти: еритроцити, тромбоцити та плазму. Вже після обстеженні еритроцити та тромбоцити видають у лікарню, бо час їхнього зберігання досить нетривалий, плазму відправляють на карантинне зберігання. Тобто ці компоненти можуть перелити одній, двом чи трьом людям за потреби.
На думку експертки, щоб донорство ставало нормою, необхідно говорити про нього постійно, запускати широку інформаційну кампанію, залучати до цього лідерів думок. Ця тема має звучати так само гучно, як і новини про збір коштів на Байрактар. Крім того, про донорство шириться чимало міфів. Зокрема, багато хто думає, що під час забору крові може підхопити інфекцію або якісь хвороби.
"Донорство – це 100 % безпечно. Всі предмети для забору стерильні та одноразові. Їх розпаковують при вас і при вас ці ж предмети викинуть. Тим паче, що регулярне донорство у жодному разі не шкодить здоров’ю і не викликає звикання", – говорить Тетяна Канчура.
Донором крові може стати кожен здоровий громадянин України віком від 18 років вагою не менше 50 кг. Для цього необхідно звернутися до станції переливання крові. Із собою мати документ, що посвідчує особу.
Проте громадянам варто звернути увагу на протипоказання. Вони можуть бути абсолютними та тимчасовими.
Сім питань про донорство, які точно вас бентежили
Чимало людей в Україні вже поділилися своєю кров’ю. Але все ж у потенційних донорів продовжують виникати питання. Тому експертка Тетяна Канчура відповіла на найбільш незвичні з них.
Чи можу я заморозити власну кров, а потім перелити у разі потреби?
Цільна кров не зберігається. Після забору кров розділяють на компоненти. Плазму заморожують, а еритроцити залишаються в холодильнику. Кожен компонент має свої терміни зберігання. Тому запасти свою кров до якогось випадку не вдасться. Єдиний можливий виняток – це її заготівля за кілька тижнів перед плановою операцією, але це не дуже поширена практика.
Чи існує штучна кров, та чи можна її переливати людині?
Існують кровозамінники з газотранспортною функцією, наприклад, перфторан. Він був синтезований радянськими вченими, ліцензію на його виготовлення має одна російська лабораторії. Чи займаються там цим зараз, я не знаю. В Україні препарат не сертифікований. Дослідні лабораторії по всьому світу намагаються знайти "штучну кров", але поки немає інформації про якийсь суттєвий прорив в цій галузі та серійний випуск таких препаратів. Тому донорська кров досі лишається єдиними ліками, які не можна виготовити на заводі. І це робить їх дуже коштовними.
Чому людям не можна переливати кров від тварин?
Тому що ми маємо різні антигенні системи. Розвиток трансфузіології починався з переливання крові від тварин, але від цього відійшли, бо це мало багато негативних наслідків. Зараз переливають лише одногрупну, однорезусну кров, після проведення спеціальних проб.
Якщо я їм багато солодкого та швидкоїжу, курю чи п'ю алкогольні коктейлі, можна вважати мою кров "некорисною"?
Незалежно від того, здаєте ви кров чи ні, рекомендую дотримуватися здорового способу життя та правильного харчування. Перед донацією за кілька днів треба утриматися від вживання алкоголю та звечора – від жирного. Всі рекомендації по харчуванню ви зможете знайти на сайті ДонорUA у відповідному розділі.
Правда, що кров краще здавати в п’ятницю, щоб було кілька вихідних днів на відпочинок?
Кров можна здавати в будь-який день. Відновлення після кровоздавання проходить легко, для нього потрібно пару годин та гарний обід.
Чи може у мене паморочитися голова від здачі крові? Або стати погано? Аж до втрати свідомості?
Голова може паморочитись лише, якщо погано підготувались і пили недостатньо воли перед донацією.
Навіщо здавати кров, якщо у мене найпоширеніша група крові?
Якщо група крові поширена, то, відповідно, і людей, які потребують переливання цієї групи, теж більше. Тому кров треба здавати незалежно від групи та резусу.
Поради від психолога
Психологиня Марина Ткаченко наголошує, що рішення здавати кров має бути свідомим. Донор не повинен нашкодити собі ані в фізичному, ані у психологічному плані.
"У жодному разі не варто радитися чи запитувати думку тих друзів, які ніколи не були донорами, розділяють ваші страхи та не мають жодного підґрунтя та аргументів проти донорства. Перед тим, як завітати до медзакладу, почитайте публікації на професійних сайтах, але не на форумах «любителів лити воду». Знайдіть однодумця і підіть разом до медичного центру. Розкажіть про свій страх медику, який буде у вас брати кров. Адже кожен медичний працівник – це ще й психолог. Під час здачі крові абстрагуйтесь, вам не обов’язково дивитися на той пакетик. І весь час пам’ятайте: ваша кров врятує життя і заради цього варто зробити зусилля над собою. Успіхів майбутнім донорам", – говорить психологиня.
Як підготуватися до здачі крові: відео
Пільги та не тільки. Що варто знати потенційним донорам?
По-перше, у день здавання крові працівник, який хоче стати донором, звільняється від роботи в організації незалежно від форм власності. При цьому за ним зберігається середній заробіток.
По-друге, у донорів є пільги відповідно до Закону "Про донорство крові та її компонентів".
Щоб отримати звання "Почесного донора", треба здати кров близько 40 разів. А "Заслужений донор України" – 100. Ці громадяни мають право на отримання надбавки до пенсії у розмірі 10 відсотків від затвердженого прожиткового мінімуму тощо.
Донор обов’язково повинен:
‣ повідомити на роботі, що планує донацію, найпізніше за один робочий день до здавання;
‣ використати день відпочинку безпосередньо після донації або приєднати його до щорічної відпустки.
Здати кров жителі Дніпра можуть в обласній станції переливання крові за адресою: проспект Богдана Хмельницького, 17.
Контактний телефон: +38 (056) 720-90-75, +38 (056) 720-90-70
Актуальна інформація про потреби крові в Україні оперативно розміщується у телеграм-каналі ДонорUA. Водночас спеціалісти просять пам'ятати, що потреби крові – динамічні та змінюються щодня або й кілька разів на день, залежно від обставин.
Вираз "переливання крові" став, швидше за все, кліше і використовується за звичкою. Тому спеціалісти звертають увагу на кілька видів донації. А саме: донація цільної крові, донація тромбоцитів, донація плазми та донація гранулоцитів. У кожної процедури – свої особливості. Але місія одна – рятувати життя.
