Три фестивалі, сотні емоцій, один голос сучасного театру.
У Дніпрі стартував вже третій театральний фестиваль – DAS Fest. Тут глядачів не просять переглянути вистави, а запрошують їх прожити. Театральні вікенди у DniproArtStage об’єднують акторів з різних міст України. До Дніпра з’їжджаються колективи із Харкова, Запоріжжя, Ужгорода, Києва. На сцені реалізують проєкти, які ще не збирають великі зали, проте мають глибокий сенс та свою місію. Ми побували на відкритті літнього фестивалю та запитали кураторку Анну Лиховид: чому саме сцена у DniproArtStage стала простором чесних емоцій й культурних змін?
Фестиваль, що змінює правила гри
У Дніпрі театральне мистецтво історично тримається на потужних сценах і знаних іменах. Ці митці багато років формують театральний ландшафт міста, але поруч із ними зростає й інша енергія – інтимніші формати, нові голоси, живий пошук форми.
"DniproArtStage існує для тих, хто тільки починає говорити своєю мовою і шукає простір, де це можна зробити без страху", – розповідає театральна кураторка Анна Лиховид.
Вона додає: "Найскладніше – надихнути молодих митців розкритися перед глядачем. Бо часто здається, що театр – це виключно про "визнаних". Але справжнє мистецтво завжди починається з проби. DAS Fest – це запрошення на перший крок".
DniproArtStage – не лише сцена. Це місце для експерименту. Тут щоразу народжується щось нове: в русі, в світлі, в голосі. І найголовніше – у взаємодії з глядачем, який готовий чути, бачити й проживати театр тут і зараз.
DAS Fest – простір для театру, що думає і відчуває
Саме з цієї філософії – підтримки нового, пошуку живого контакту, руйнування звичних рамок і народився Dnipro Art Stage Fest.
Перший сезон став не просто відкриттям нового мистецького простору – він був заявкою на те, що у Дніпрі є сцена, яка не боїться шукати.
"Фестиваль став першим гучним кроком. Ми хотіли підкреслити, що наша сцена відкрита для всіх форм мистецтва. Театр виявився напрочуд живим напрямом, тому ми вирішили зробити на нього акцент", – розповідає кураторка Анна Лиховид.
За рік існування DniproArtStage встиг прийняти три театральні фестивалі – і кожен з них підтвердив просту істину: в місті є попит не лише на масштабні постановки, а й на камерні, сміливі, пошукові вистави.
Головна ідея фестивалю – не просто показати виставу, а створити діалог навколо неї. Саме тому після кожного перформансу глядачі мають можливість залишити свої думки у відкритій поштовій скриньці. Це може бути коментар, емоція, питання або навіть малюнок від наймолодших глядачів. Анонімно чи підписано – неважливо. Важливо сказати. Бути причетним.
"Вистава без глядача існувати не може. Це не про аплодисменти в темряві, а про живий контакт. Зворотній зв'язок – це не лише про теплі слова, це про розуміння: хто наш глядач, що його чіпляє, де наша сила, а де ще можна рости", – пояснює Анна Лиховид.
Вистава, що розриває душу: війна очами покинутих тварин
Одним з емоційних проривів фестивалю стала вистава "Нас НЕ кинули" запорізького дитячого театру "СВіЯ". Її показ відкривав грудневий DAS Fest і вже з першої сцени стало зрозуміло: це буде щось більше, ніж просто дитячий театр. За словами Анни, юні актори, деякі зовсім ще діти, надзвичайно глибоко передали тему, яку важко проговорити навіть дорослим – війну і зраду крізь очі покинутих домашніх улюбленців.
Але головне – вистава розказана зсередини. Через пса на ім’я Брауні. Зворушливо, щиро, іноді кумедно, але з гірким присмаком правди. Саме тому вона так діє.
"Жили собі звірі. Риба, як ти, Кішка на ім’я Марго, папужка По і пес. Його звали Брауні, як мене... І от одного разу звірі прокинулися, і побачили, що люди їх кинули".
Танець душі: коли тіло говорить більше за слова
Ще одна постановка, яка справила справжній "вау-ефект" на DAS Fest – моновистава "Renaissance" Тетяни Проскурякової. Камерна сцена DniproArtStage перетворилась на простір одкровення, де тіло говорить голосніше за слова.
Це хореографічна, поетична присвята внутрішньому відродженню, якого прагне кожен з нас після років болю, втрат, змін. Проскурякова – артистка балету, хореографка, учасниця французького мистецького ательє "Artists in Exile" – зібрала у постановці музику, слово, відео та рух, щоб промовити до глядача універсальною мовою тіла й душі.
""Renaissancе" – це не просто танець. Це досвід. Візуально і сенсорно – заворожуючий. Формат камерної сцени зробив кожну емоцію відчутною майже фізично. Від першої хвилини – до фінального поклону. Глядачі не просто спостерігали, вони проживали виставу".
Не сцена, а сповідальня
Є вистави, які настільки резонують, що глядачі погоджуються дивитися стоячи, лише б побачити. Саме так було з "Білим та пухнастим" дніпровської театральної співдружності "Дзеркало". Вистава, що збирала аншлаги у DniproArtStage не один раз, говорить легко та смішно, але про серйозне – самотність, відмінність і про те, як залишатися добрим у світі, який не завжди тебе розуміє.
"Це історія про того, хто вирізняється з-поміж інших. Про пошук друзів, про прийняття, про сонце – й про когось Іншого, зі своїм Всесвітом у душі", – так описують виставу її творці.
В основі – п’єса Мері Чейз "Харві", адаптована режисером Вадимом Каліяном. Актори з "Дзеркала", зокрема й сама кураторка Анна Лиховид, яка виступає в цій постановці, щиро і з теплом відтворюють атмосферу доброго театру – того, що не боїться щирості.
Коли на сцені – не актори, а тексти – не завчені монологи, які зачіпають до сліз
Ще один резидент DAS Fest – харківський дует OPG (у перекладі – "Одеська поетична груповуха"). Їхні виступи – це щось середнє між панком, поезією і театральним драйвом. Вони кажуть про себе: "OPG – це посттеатр. Ми не вчилися цьому. Ми просто говоримо те, що розриває нас ізсередини".
І глядачі вірять. Тому що це не завчений монолог – це голос епохи, яка змінюється. Їхні експериментальні етюди та "панкфутуристичний мюзикл" однаково захоплюють і молодь, і старших, що саме по собі вже театральне диво.
Чого чекати від третього сезону DAS Fest театральний weekend?
"Цього разу ми зібрали на одній сцені молодих митців та мисткинь, які працюють у зовсім різних напрямах. Від плейбек-перформансів до пластичного театру. Від аматорських студій до акторів-початківців. І кожен із них доводить: театр доступний. Театр відкритий. Театр – для всіх", — кажуть організатори.
7 червня фестиваль відкрила інтерактивна вистава "Кольори дива" від Дніпровського ілюзійного театру – справжній подарунок для юної аудиторії. Це була гра з уявою, де диво стає ближчим, ніж здається.
А 14 червня глядачі знову побачать одну з найглибших вистав DniproArtStage – перформанс "Перетравлення". У центрі – чотири героїні. Їхні монологи – не вивчені репліки, а потік живих емоцій про війну, втрату, еміграцію, кохання. Тут нічого не повторюється: текст, звук, відео – все народжується просто перед глядачем.
21 червня до фестивалю повернеться особливий гість – дитячий театр "СВіЯ" із Запоріжжя, єдиний у Європі репертуарний театр, де на сцені грають діти. І роблять це по-дорослому глибоко.
Фестиваль триває. І кожен день – це нові відкриття. Аби дізнатись більше про вистави, знайти у програмі щось своє і просто відчути, який театр сьогодні – слідкуйте за сторінками DniproArtStage в Instagram та Telegram.
Фестивалі на DniproArtStage завжди безкоштовні – як для глядачів, так і для учасників. Утім, між фестивалями простір також працює як сцена для незалежних театрів: колективи можуть орендувати майданчик для своїх вистав, на які продаються квитки.
