Найкращий вибір: як переселенцю розібратись, де жити у Дніпрі. Частина ІІ

Презентуємо другий текст для тих, хто шукає для себе ідеальну вулицю чи проспект. У цьому тексті йдеться про житломасиви Ломівський та Кам’янський, Перемогу, Покровський, Придніпровськ, 12-й Квартал та вулицю Робочу. Лінк на перший матеріал тут. Наголошуємо ще раз: цей матеріал абсолютно суб’єктивний, бо написаний як відгук від наших журналістів та читачів. Якщо ви хочете більше текстів про частинки міста, пишіть нам у соцмережах. Бо ми охопили точно не всі масиви, лише – найбільші. Тож, вйо. Ліс, річка та озеро: житломасиви Ломівський та Кам’янський Розповідає Вікторія Ткачук. Житломасиви Ломівський і Кам'янський – це Фрунзенські до перейменування. З одного боку вони комфортні для життя, з іншого – розваг для молоді там не так і багато. Для мене завжди великим плюсом була наявність природи: річка Дніпро, озеро, ліс, канал. Вздовж останнього облаштована локальна набережна: досить скромна, але приємна, люди постійно гуляють тут, коли тепло. Єдиний мінус – маргіналам теж подобається це місце. Рятує те, що вони ліниві й облаштовуються зазвичай на ділянці набережної, що ближче до супермаркету та пивної крамнички. Є пляжики, але такі – маленькі для невередливих. Навіть з Лівобережного, Березинки, Амуру приїжджають сюди відпочивати. На березі облаштовані альтанки, кафе. Поряд є спортивний клуб з квадроциклами, пейнтболом. Неподалік – кінний клуб. Тварини – окрема тема. На житломасивах живуть качки, чайки, зустрічаються якісь незвичайні птахи, різні земноводні. Думаю, як мінімум, для дітей – це добре. У лісі та на березі озера влітку постійно проводять пікніки, просто гуляють з дітьми, собаками, катаються на велосипедах, бігають, ловлять рибу у місцевих водоймах. Є каяк-клуб (принаймні до війни точно був). На житломасивах можна купити все необхідне, а для чогось більш специфічного за 10 хвилин є "Караван". Люди з передмістя влітку привозять фрукти та овочі, молочку та інше. Тобто є вибір класної продукції не з супермаркету. Поліклініки, стоматології, ветеринарки, садочки та школи, приватні в т.ч., музична та художня школи. Бьюті-послуги, мабуть, як і всюди, представлені досить різноманітно: декілька перукарень, манікюрні та спа-салони. Кафе небагато, здебільшого це точки продажу кави та десертів. Є суші, піца, випічка. Найближчі ресторани, мабуть, аж у "Каравані". Через Дніпро є міст, що веде на житломасиви. Він зазвичай менш завантажений, ніж центральні. Тобто якщо є машина – дуже круто: набережною швидко дістаєшся основних локацій в місті. Водночас в протилежний бік по Донецькому шосе за 10 хвилин можна виїхати за місто і далі добратись до якихось баз відпочинку. А ось з громадським транспортом ситуація гірша. Маршрутів в цілому мало і більшість з них курсує проїздом, тому іноді втиснутися важко. Ввечері можуть бути складнощі з поверненням додому. Є трамваї, але вони їдуть довше за маршрутку. Часто жителі користуються приміським транспортом, що проїжджає повз житломасиви. Тобто в цілому, мабуть, найбільший мінус Ломівського та Кам’янського – це громадський транспорт. Думаю, найкраще вони підійдуть для життя з родиною. Про це свідчить ще й те, що люди, які встигли тут вирости, лишаються у цьому ж районі вже зі своїми родинами та дітьми. Така різна, але для всіх: житломасиви Перемога Описує наша випускова редакторка Наташа Куліді. Житломасивів Перемога у Дніпрі аж шість. Вони тягнуться просто по правому берегу Дніпра – і це найголовніший плюс цієї вулиці. Ви завжди зможете насолоджуватись набережною та річкою. Якщо Перемога-1, Перемога-2, Перемога-3 – це більш студентсько-молодіжні місця (є гуртожитки та нові житлові комплекси), а от Перемога-4, Перемога-5 та Перемога-6 – родинні (там багато садочків, шкіл та майданчиків для дітей, гуляють десятки мамусь із візочками). Транспортна розв’язка на житломасивах непогана, є різні варіанти дістатися у центр чи до лівого берега. Проте. У години пік важко втиснутися у маршрутку та автобус, що рухається до центру після Перемоги-4. А от тупик розташований на Перемозі-6, от там людям набагато простіше: вийшов та сів у потрібний транспорт. Але на будь-якій Перемозі є де погуляти! Великі нові тротуари, з нуля збудований сквер Прибережений (один із найкрасивіших у Дніпрі), а от біля шостого масиву є гребний канал (кілометрова коса, де можна ловити рибу та вигулювати пса) та яхт-клуб "Січ" (улюблене місце тисяч дніпрян, які ходять туди відпочивати, фотографуватись, годувати нутрій та численних птахів, а люди, які живуть поряд часто слухають співи павичів). Щодо розваг. Погуляти на Перемозі є багато де – саме пройтись пішки, а от кіно чи щось схожого тут немає. Великі мережеві крамниці одягу тут теж не працюють, проте є невеликі, де можна купити все необхідне. Також за кільцем є ринок, де продають і речі, і продукти. Для мене Перемога – один із найкомфортніших районів міста. І я чесно раджу його всім для життя, проте слід пам’ятати, що нерухомість чи оренда тут коштують дорожче за інші вулиці чи проспекти. Мистецько-франкомовний: 12 Квартал Пише Віталіна Напара. 12 Квартал – південний край міста на правому березі. Ніби його і легко дістатись з/на вокзал, але 32, 34, 106 – то мікроавтобуси, їхати 30 хвилин. З великою валізою чи наплічником зручніше сісти на 12 трамвай. Їде він годину, але то така собі оглядова екскурсія. "На кварталі" кінцева 136А маршрутки до центру, часто можна зайняти одне з сидінь і 20-30 хвилин слухати подкаст (хоча ранками в робочі дні черги). Також до середмістя та на лівий берег курсують великі комфортні автобуси № 136. Власне, дістатись можна майже в будь-який район без пересадок. Тролейбуси № 8 та № 9 ходять рідко, якщо не знати розклад, здається що їх взагалі немає. Розклад є на офіційному сайті міськтранспорту. На Кварталі проживають багато роботяг, але також є активний соціальний рух покращення району і група "12 квартал" на фейсбуці для комунікації. З навколишніх сіл привозять домашні продукти, квіти та вінтажний дріб'язок і продають просто на вулиці Інженерній. Ранком влітку можна купити добрих овочів і поговорити про цілюще джерело біля поселення Мирне. Інженерна наразі – довгий базарний ряд з реконструйованою алеєю в кінці, де на лавках втішно сидіти з кавою, поряд є охайний дитячий майданчик, багато дерев, на них легко причепити свій гамак і читати книгу. Колаж зробила Віталіна Напара А школи? Є один з найкращих в Україні НВК з поглибленим вивченням французької, що робить 12 Квартал вельми франкомовним. Якось на вкритому імлою склі в 136 автобусі я собі вивела "Мій кіт дуже гарний" французькою, а маленька дівчинка на сидінні навпроти помітила це та акуратно переписала на своєму клаптику скла. Справді, "Savoir c'est pouvoir" (знання – то сила), як на банері фасаду закладу. На Кварталі розташований гарна спортивна зала без вікон на першому поверсі Будинку культури. Ще одна є неподалік – з видом на яблуні. Біжи й дивися, як сороки стрибають по гілках. Також 12 Квартал має свої невеличкі мистецькі об'єкти @12_kv_art_al. Якщо ходити по району пішки, можна натрапити на бузковий будинок біля дитячого майданчику Чижик. Поряд живе та працює мисткиня. Ольга Рекун займається скульптурою, розписує фасади та бореться за збереження й відновлення об’єктів німецької архітектури кварталу. Також ми публікуємо трохи інший відгук на 12 Квартал. Його написав журналіст Андрій Незнаєнко. Південний полюс міста: 12 Квартал У порівнянні з іншими «спальниками» це відносно старий район – місто прийшло сюди вже у 40-50-ті роки минулого століття. Тодішні канони міського планування наперед визначили характер місцевої забудови – колишні промислові гіганти межують тут з квітучими садами приватного сектору. У вас можуть постати питання: чому Квартал саме 12-й і куди поділися інші одинадцять? Та мало хто сьогодні зможе точно відповісти вам. Так в народі повелося – ось напевне головна причина. Але спойлер – 2-й Квартал таки існує і розташований буквально поруч. Фото: фейсбук "12 Квартал Днепра" (Євген Кривошеєв) Характер забудови району є доволі різноманітним. Тут можна знайти майже будь-який тип житла, від стандартних «панельок» до незвичних одно- та двоповерхових «німецьких» будинків. На червоній лінії проспекту височіють помпезні «сталінки», а далі вглиб масиву територію ділять типові п’ятиповерхівки та висотки 70-х – 80-х. Є тут і житло, зведене вже у цьому столітті, але таких будинків лише кілька. Фішкою 12 Кварталу є його відносна компактність і водночас насиченість інфраструктурою. Тут є майже все, що потрібно для життя – кілька супермаркетів, ринки, аптеки, кав’ярні та інші сервіси на будь-яку потребу. Досить непогано все і з освітою – в наявності чотири школи, одна з яких – 126-та – з поглибленим вивченням французької мови. Також район може похвалитися кількома спортивними школами, сучасними стадіонами та басейном. А ще, саме тут розташована головна арена баскетбольного клубу «Дніпро». Водночас 12-му Кварталу значною мірою бракує зелених зон. Тут є локальні сквери та алеї, але немає жодного парку. За цим потрібно їхати в район вулиці Титова, навколо якої їх аж п’ять, або до центру міста. А от з транспортом немає жодних проблем. Трамвай з’єднує масив з середмістям та Старомостовою площею. Тролейбуси – з проспектами Поля та Гагаріна. Маршрутні ж автобуси довезуть вас до більшості районів правобережжя та до основних вузлів на лівому березі. Загалом, 12 Квартал, попри певні стереотипи, є досить типовим для нашого міста спальним районом. Він має як свої переваги, так і свої недоліки. І, як мені здається, це сприйняття значною мірою залежить від потреб та стилю життя кожної конкретної людини або сім’ї. І один коментар про Квартал з нашого інстаграму. Місцина роботяг: вулиця Робоча Описує наш читач Владислав Колесник. Вулиця Робоча спускається по ледь помітному пагорбові. Тому кажуть "на верху" та "знизу" Робочої. Тут є старі та доволі новенькі цегляні багатоповерхівки з якісно побудованими квартирами. 87-ою маршруткою до центра вийде 15-20 хвилин. Стільки ж часу потрібно, щоб дістатись до вокзалу, але в годину пік влізти непросто. До ТЦ Appolo – 5-15 хвилин на маршрутці. Тут кінотеатр, крамниці, фудкорти та центр видачі "Розетки". Поряд є відмінний спорткомплекс з басейном, спортзалом та сауною. З Робочої можна пішки дійти до Зеленого гаю (ми про нього писали у першому тексті). Приємно чимчикувати по вулиці під тінистими деревами вздовж трамвайної колії. Поряд з вулицею Каверіна наш маленький локальний феномен: два АТБ відкрились майже навпроти одне одного, також є ринок і повні-повнісінькі крамниці. За 400 метрів від них ще один супермаркет Varus. Продуктів вистачає, черги – менші. "Озерка" – найбільший ринок міста – неподалік. На трамваї чи маршруткою туди легко дістатись за 15-20 хвилин. Найсмачніші продукти саме там (хоча й потрібно знати, у кого купувати). Також додаємо кілька коментарів щодо Робочої та прилеглих вулиць з нашого інстаграма. Найзеленіший та з річкою: Придніпровськ Автор тексту та фото: @prydnipro. Це найзеленіший масив Дніпра через його віддаленість. Район, ніби острів, омивають дві річки: Дніпро і Самара. Звідси його назва – Самарський. Тут зустрічається декілька типів забудов: низькоповерхова стара частина, сучасні будівлі та приватний сектор. У старій частині масиву найприємніше гуляти тихими вуличками. Відремонтовані торік дороги з освітленням не потерпають від автотрафіку, це дає можливість спокійно відпочивати. Молодь тут безпечно катається на велосипедах, роликах, самокатах. Старі будинки прикрашають вазонами з квітами, це додає шарму історичній частині. Мешканці підкреслюють переваги масиву в зелених зонах – береги річки з пляжно-парковою частиною і сосновий ліс. Масив має свою атмосферу "як вдома" через відособленість від гучного міста. У парковій зоні біля Дніпра є великий міський пляж, місця для спорту та відпочинку для дітей. У парку "Придніпровський" торік з’явилися нові сидіння та сучасний майданчик для ворк-ауту, де тренуються молодь і дорослі. Також є тенісні корти, волейбольний та баскетбольні поля. Тому, якщо ви любите здоровий спосіб життя й у вас малі діти – вам сюди! Колаж зробила Віталіна Напара Перлина масиву – сосновий ліс між масивом Придніпровськ та приватним сектором Вінниця. Тут гуляють, бігають, проводять тренування зі скандинавської ходьби та годують майже ручних білок і птахів. Щодо продуктів. Працюють мережі супермаркетів та безліч невеличких крамничок. Є місцевий ринок, де продають продукти власного виробництва з найближчих сіл і регіонів. Окрім шкіл та садочків, є музичний заклад, енергобудівний технікум, місцеві дали йому назву "Придніпровський Кембридж" за велику територію. Є дві державні поліклініки, стаціонарна лікарня. Також працюють приватні клініки та стоматологічні послуги, салони краси та ветклініки. Що з мінусів масиву? Оскільки Придніпровськ – найвіддаленіший від центральної частини, звідси важче дістатися центру міста або повернутися додому, особливо після 20:00. Дорога на міському транспорті до середмістя або вокзалу займає 25-30 хвилин. З досягнень у транспортній мережі: торік місто запустило новий тролейбусний маршрут. Він поєднує Придніпровськ з правим берегом, включно з масивом "Перемога" до кінцевої станції парк Шевченка. Звідси до центру подати рукою. Маршрут полюбили за дотримання графіку та комфорт. Мешканці, між тим, вказують на нерозвиненість інфраструктури. Через "спальність" масиву тут бракує закладів, де можна посидіти відпочити з друзями. Хоча за останній рік з’явилось декілька кав’ярень вздовж основної проїзної вулиці. В основному це "to go" з обмеженим місцем для відпочинку. Родинний та затишний: житломасив Покровський Розповідає наша читачка Світлана Лагун. Найбільший плюс Покровського (до 2015 року – Комунар) – це метро, яке виконує функцію цілодобового бомбосховища. Зараз це дуже на часі, так би мовити. Транспортна розв'язка доволі гарна. На метро – 15 хвилин до вокзалу. Тролейбус за 30 хвилин домчить до центру. Є багато маршруток. На лівий берег йде тільки один автобус, але в годину пік він перенавантажений. Так само можна сказати про маршрут 40, який йде через все місто (один із найдовших маршрутів). Колаж зробила Віталіна Напара На Покровському багато шкіл, дитсадків та є Будинок творчості з різними групами (від танців до в'язання). Майже в кожному дворі зведений новенький дитячий майданчик або тренажери. Для активного відпочинку підійде парк Молоді. Є футбольна секція й розваги для дітей. Для дорослих побудували альтанки з мангалами. Поблизу набережна, є де погуляти з собакою й пробігтись. Можна спуститися до води, є кілька місцин, що нагадуюсь лісок. Коса – чудова, якщо маєш велосипед або хочеш розім’яти ноги. З іншого боку – заводи справді поряд. До великих супермаркетів кілька хвилин пішки. Поблизу метро є ринок. На ньому є все: від розсади до одягу та свіжих фермерських продуктів. Любі читачі, ми ще не охопили своєю увагою середмістя Дніпра. Але скласти його образ хочемо разом із вами. Пишіть нам в інстаграм та фейсбук, а ми напишемо текст, відштовхуючись від ваших відгуків.