“Щоразу це екологічна катастрофа”. Як росія вбиває наше довкілля

Серед жертв ворога не тільки люди, а ще українські поля, ліси, ріки та озера. Через військову агресію росії з’явилось чимало екологічних проблем, які загрожують не тільки Україні, а і Європи. Ворог вже завдав збитків довкіллю країни на понад $ 46 млрд. Більша частина з них – $ 27 млрд – складає забруднення повітря, про це повідомляє The Economist. Скільки шкоди екології наносить одна випущена ракета? Які екологічні проблеми є на Дніпропетровщині? І як ми можемо допомогти нашому довкіллю? Це наш екологічний розбір. Як росія знищує наше середовище? Завдяки захисникам активних бойових дій на Дніпропетровщині не було. Але ворог запускає по регіону ракети, дрони, обстрілює міста з РСЗВ – це все має наслідки. Кожен ворожий обстріл вбиває довкілля, – говорить еколог Олексій Ангурець. Знищення інфраструктури трансформаторних потужностей – це забруднення ґрунтів. Обстріли промисловості – це загроза потрапляння відходів та небезпечних речовин у ґрунт. Та найбільша потенційна проблема – вірогідне радіаційне забруднення від Запорізької атомної електростанції, яку ворог продовжує обстрілювати. Зруйнований трансформатор. Фото: ВВС Що ще? Лісосмуги у багатьох місцях засміченні "військовим" сміттям. Нині в землі знаходиться дуже багато залишків ракет і снарядів, які виділяють небезпечні речовини. Зруйновані ландшафти – це про поля, які усіяні воронками від вибухів. Потрапляння снарядів в нафтобази – це залпові викиди величезної кількості токсичних речовин через горіння. Вони осідають на прилеглих територіях навкруги. По суті, щоразу це екологічна катастрофа. Горіння нафтобази на Дніпропетровщині. Фото: Українська правда Кандидат біологічних наук Вадим Манюк акцентує на впливі війни на дику природу. За словами фахівця, звуковий фон в регіонах, які знаходяться під постійними обстрілами (у нас такі є: ворог постійно гатить по Нікополю та прилеглих районах), створює непридатне середовище для існування багатьох тварин і птахів. Жителі диких лісів і степів змушені покидати території. Подібні міграції обертаються справжнім лихом для них. Звірі не можуть прижитися на новому місці через конкуренцію або нестачу їжі, тому масово гинуть. Це трапляється поступово, людині складно помітити, що щось йде не так, але в перспективі це все приведе до глобальних змін у фауні. Погіршує ситуацію замінування територій. Бо дикі тварини, як і люди, натрапляють на міни. Наразі, в Україні заміновано понад 40 % території, про це пише Sky News. Воронки від снарядів поблизу Харкова. Фото: Maxar Вплив однієї ракети Є багато типів ракет, які по-різному впливають на довкілля. Для прикладу візьмемо Х-101. Зараз по українських містах гатять саме ними, під час масованого обстрілу 26 січня рф випустила до 40 крилатих Х-101. Про це свідчать дані ГРУ. Ця ракета важить близько 3-3,5 тони, несе рідке пальне. Воно само по собі дуже небезпечне, навіть для дихання. Перебування поблизу місця падіння або місця збиття Х-101 шкодить здоров’ю. Окрім того, при спалюванні виділяються такі речовини: оксид вуглецю, оксид азоту, діоксид азоту. Компонентами ракетного палива є також сполуки свинцю, синильна кислота. Ці речовини виділяються як у місті підриву, так і у місті враження. Х-101. Фото: 5 канал Еколог Олексій Ангурець разом зі своєю командою щойно закінчив дослідження впливу війни на довкілля. Одна з цілей цією роботи – звернути увагу українців та західної аудиторії на цей екологічний аспект бойових дій. У лютому планується презентація дослідження, там можна буде дізнатися детальніше про вплив війни на екологію. Хто фіксує екозлочини росії? Цим займається екологічна інспекція. Ще навесні на Дніпропетровщині було створено робочу групу, яка розробляє методологію по фіксації шкоди, щоб у майбутньому оформити судові позови проти рф. Також створено застосунок "Екозагроза": у ньому можна ознайомитись з вже зафіксованими злочинами чи подати власні спостереження щодо негативного впливу війни на природу. У застосунку користувачі пишуть про влучення залишків ракет, пожежі через обстріли та інші екозлочини. Як моніторят стан довкілля під час війни? Для Дніпропетровщини до війни головним джерелом інформації про стан екології був Центр екологічного моніторингу. Та торік влітку його роботу довелось зупинити через відсутність фінансування. Військове сміття поблизу Чернігова. Фото: Укрінформ У перші місяці вторгнення працівники центру помітили доволі значне зниження викидів забруднювальних газів, таких як оксид вуглецю, оксид азоту, діоксид сірки. Це пов’язано з зупинкою регіональних виробництв та зменшенням кількості машин на дорогах, адже багато людей були вимушені виїхати. Водночас такий забруднювач як дрібнодисперсний пил був на вищому рівні порівняно з минулим роком. Чому саме це відбулось – екологи не знають. Де стежити за станом довкілля під час війни? Активний розвиток мають громадські мережі. Наприклад, Eco-City, яка дає можливість людям бачити стан довкілля на станції громадського моніторингу. Станція – не сертифікована, а обладнання не відповідає усім необхідним нормам. Водночас загальні дані можна простежувати, це гарна можливість мати інформацію щодо радіації та стану повітря. Що буде з цим всім після закінчення війни? Після війни для України в пріоритеті стане відновлення економіки, каже Олексій Ангурець. Тому головною задачею буде відбудова зруйнованих потужностей та міст з дотриманням всіх сучасних екологічних нормативів, які допоможуть мінімізувати вплив на здоров’я. З високою імовірністю ми станемо частиною європейської спільноти та тому маємо відповідати нормативам ЄС. Поля біля Ізюма. Фото: Роман Ратушний Інша нагальна проблема екології – це енергетика. Екологічні підходи передбачають розвиток відновлюваних джерел енергії (зеленої енергії). Та ми зіткнулись з тим, що в умовах війни та в умовах знищення інфраструктури нам важлива наявність будь-якої енергетики. Тому зараз кажуть про відновлення вугільної та розвиток атомної. Поки ще ведуться дискусії, як забезпечити Україну енергетичними ресурсами та мінімізувати негативний вплив на довкілля. Як ми можемо покращити стан довкілля? Розповідаємо на прикладі 20-річної студентки з Кам’янського Марії Пряма мова дівчини. "Темою екології я цікавилась ще зі шкільного віку. Мені було цікаво все: починаючи від того, чому природа така, яка вона є, і закінчуючи тим, як проводиться екологічний моніторинг. Такі теми як екологічні катастрофи зачіпали мене за живе. Остаточне рішення жити з екозвичками я прийняла близько двох років тому. Одного сонячного дня ми з друзями вирішили виїхати на природу у ліс біля мого рідного міста Кам’янське. Прибувши на місце, я було розчарована, бо побачила смітник просто у лісі. Тоді я зрозуміла – більше чекати не можу, потрібно починати з себе. Марія Я вирішила випробувати "зелені" звички у реальному житті. І можу з впевненістю сказати – експеримент має гарні результати! Мені вдалося не тільки змінити власні звички, але й зацікавити багато знайомих. Чимало моїх подруг почали запитувати мене про те, чим я користуюсь, як сортую сміття тощо. До війни я навіть вела спеціальну рубрику у своєму інстаграмі, де розповідала підписникам про свої екозвички. З останніми новинами на це поки що немає сил, та я впевнена, що з часом все налагодиться. Перша і напевно для мене найскладніша звичка, яку я запровадила у своє життя, це усвідомлене споживання. Було таке, що приходила до магазину та завдяки маркетинговим штучкам та різним акціям на кшталт "одне за ціною двох", купувала набагато більше ніж мені було потрібно. Потім, вже вдома, я усвідомлювала свою помилку, але вже було запізно. Особливо це стосується косметики. Потім ходила вдома, дивилася на всі ці скляночки та відчувала докори совісті. І тільки через декілька місяців зрозуміла, що для мене ідеальний варіант – це писати список покупок і тільки потім йти у магазин. Також для мене було викриття, що використання ватних дисків і вушних паличок завдає не менше шкоди навколишньому середовищу ніж пластик. Тому я знайшла альтернативу – пафи для зняття макіяжу або багаторазові ватні диски й вушні палички. Крім того, що вони екологічні, також дозволяють заощадити гроші у довгостроковій перспективі. Теж саме стосується косметичних та гігієнічних засобів. Скажімо, шампунь зазвичай продається у пластиковому упаковуванні. Екологічна альтернатива – твердий шампунь. Він і природі не шкодить, і волосся виглядає чарівно. Екопоради від Марії Екологічні звички змінили багато чого у моєму житті, навіть дозвілля. Якщо раніше ми з друзями їздили на природу відпочивати чи збирати гриби у лісі. Тепер ми маємо нову традицію – прибирати. Усвідомлення того, що я роблю нашу природу чистішою та допомагаю їй, дарує мені щастя. Хоч це крапля у морі з урахуванням тих проблем, що ми маємо, але якщо таких крапель завдяки іншим українцям буде більше?".