Стати Святим Миколаєм, не виїжджаючи з Дніпра.
Обстріли, окопи та холод – так наші захисники та захисниці "святкуватимуть" новорічні свята. У цьому тексті розповідаємо, як ви можете зігріти та нагодувати військових у ці дні, подарувати їм світло та підтримати поранених у шпиталях.
Світло в окопі: горілки
Олександр, волонтер, ініціатор сортувальних станцій Undergound
24 лютого Олександр з командою планували відкрити другу станцію сортування у Дніпрі, але почалось повномасштабне вторгнення росії.
"У перших числах березня ми відійшли від першого шоку, відчули, що потрібно допомагати. Дізнались про хлопців, які роблять окопні свічки, а у нас тоді накопичилось дуже багато залізних бляшанок, що нам приносили на сортування. Закупили віск та картон, дали оголошення в інстаграмі, що потрібна фізична допомога з виготовленням свічок на передову", – розповідає Олександр.
Люди майже одразу відреагували на клич. На станції знайшлась велика каструля, у ній топили парафін та віск, Олександр приносив з дому електропіч. У перший день зробили понад 200 свічок, через декілька днів ще 150.
"На станції було дуже холодно, температура трималась на рівні нуля. Люди грілись біля каструлі з гарячим воском. Перша бляшанка, яку ми підпалили, горіла 2,5 години. Це була перша маленька перемога", – згадує Олександр.
Після того була перерва: активісти все одно взялись відкривати другу сортувальну станцію, але продовжили передавати бляшанки волонтерам, які створюють свічки та передають їх на передову. Зараз готується велика партія для військових на Бахмут.
"Приєднуються навіть дітки, які разом з батьками виготовляють свічки для наших хлопців та дівчат. Зараз ми передали вже понад дві тисячі свічок", – ділиться Олександр.
Рецепт окопної свічки від Олександра
Інгредієнти:
‣ Одна бляшанка (підійде будь-яка вимита залізна банка без кришки різного розміру: з-під кукурудзи, горошку, консерви)
‣ Парафін або віск
‣ Картон
Спосіб приготування:
1. Віск або парафін викладаємо у каструлю, ставимо на вогонь. Топимо до рідкого стану.
2. Нарізаємо картон на смужки та кладемо його в каструлю, аби він повністю просочився рідиною.
3. Викладаємо його прошарками у банки, вставляємо картонку як гніт. Заливаємо банку воском.
4. Даємо їй висохнути, вона готова до використання! Горить приблизно 2 – 2,5 години, в залежності від розміру бляшанки.
Куди та коли приносити бляшанки або готові свічки:
‣ На Філософську 19А, четвер та субота з 10:00 до 14:00.
‣ Запорізьке шосе 56, корпус 7 (підвальне приміщення, над входом є зелена табличка), перша та третя неділя місяця з 10:00 до 12:00.
Побажання у новому році від Олександра:
"Сортуємо, залишаємо для себе та наших хлопців й дівчат, які повернуться з війни, чисту Україну".
Дніпровські волонтери, які також займаються свічками і яким необхідні матеріали:
Робить окопні свічки з бляшанок, які збирає у пабах та різних закладах. Організовує збір коштів для закупівлі парафіну.
Дівчина почала виготовляти свічки понад три роки тому, коли пішла у декрет. У вільний час мала бажання допомагати армії.
Волонтерка, за сумісництвом – начальниця міського управління з питань охорони культурної спадщини міської ради Дніпра, під час війни присвятила час допомозі армії та виготовленню свічок.
Зігріти теплим одягом
Яніна Гринь, волонтерка
Для Яніни перші 10 днів повномасштабної війни пройшли у ступорі. Бездіяльність лякала більше ніж невизначеність. Як волонтерка пробувала різні напрямки: створювала сітки, роздавала гарячу їжу з командою волонтерів по всьому місту. Коло знайомих волонтерів росло, Яніну запросили у Координаційний центр волонтерів Дніпра, де вона працює і сьогодні: допомагає у різних проєктах, плете кікімори та паралельно організовує збори для військових на передовій.
"Почала самостійно збирати речі та гроші через соцмережі для знайомих, колишніх однокласників, які пішли в ЗСУ, та їхніх друзів. Запити були різні: планшети, газові балони, їжа. З часом кількість прохань від військових росла, і тепер зі мною разом ціла команда друзів однодумців. Про нас швидко дізнались. Була ситуація: беру трубку – чую жіночий голос: “Ваш контакт мені дав колишній чоловік, сказав, що ви допомогли йому з одягом. Мій нинішній зараз іде на фронт, можете і його одягнути?”", – розповідає Яніна.
Відправляли речі Новою поштою, але зараз на фронт вже їде по декілька спринтерів за раз.
Волонтерка з колегами та друзями закупає флісові костюми, тепле взуття, балаклави, рукавиці, а ще теплі спальники, бо на Донбасі значно холодніше. Планують закупити розкладушки та зимові каремати, щоб хлопці не спали просто на крижаній землі. А військові на знак вдячності передають сувеніри.
"Нещодавно прислали військові зі сходу подарунок – російській бронежилет", – ділиться дівчина.
Разом з одежею Яніна передає різні смаколики. Її батьки мають пасіку, у похолодання почали виробляти медово-імбирно-лимонні сиропи, щоб хлопці їх додавали у чай та не хворіли.
Побажання у новому році від Яніни:
"Більше терпіння, наснаги, взаєморозуміння. Не забувати, що ми боремося не тільки за наше майбутнє, а й за майбутнє наших дітей. Я вірю в силу українського війська та в мирне щасливе майбутнє України. Віримо в ЗСУ, віримо у перемогу! Повертайтесь живими, здоровими та з перемогою! Слава Україні!".
Допомогти Янині із теплими зборами можна, написавши їй у фейсбуці.
Дніпровські волонтери, які також займаються теплими зборами
Максим Беліба
З похолоданням Максим Беліба збирає гроші на тепле взуття, рукавиці, шапки, куртки, штани, термобілизну, теплі спальники та каремати.
Допомогти грошима та речами можна, написавши на його сторінку в інстаграмі.
Василь Дудко
Василь – військовий та волонтер куточка відпочинку транзитних захисників-пасажирів АВТО-ДНІПРО. Разом з колегами збирає для ЗСУ флісові костюми, светри, балаклави, рукавички, а також гумове взуття, продукти, плете сітки, кікімори.
Допомогти речами можна, написавши у фейсбуці.
Новорічні та зимові ініціативи для допомоги фронту:
‣ Волонтерки Екопатруля в’яжуть теплі шкарпетки та передають військовим у лікарні та на фронт. Зараз вони готують партію з двадцяти пар для відправлення на Херсонський напрямок.
Як допомогти?
Потрібна допомога руками (в’язати вироби) та пряжа, яку можна принести за адресою проспект Олександра Поля, 97К.
‣ Волонтерка Юлія Скрипник займається допомогою військовим у дніпровських лікарнях, закуповує все необхідне для їхньої реабілітації. Перед Новим роком з колегами буде їх вітати: вони приготують святкові страви та подарують подарунки: патріотичні пряники та шкарпетки. З ними буде фокусник Дмитро Мосін, який не вперше їздить з Юлією по лікарнях.
Як допомогти?
Можна передати подарунки для військових Юлії, написавши їй у фейсбуці (необхідні шльопанці, рушники, постільна білизна, засоби гігієни, консерви, солодощі або щось святкове).
Святкові побажання від наших Героїв та Героїнь, які зараз боронять нас
Сергій, позивний Серєбаня, Донецький напрямок
"Виділити конкретний Новий рік з дитинства не можу, бо це моє улюблене свято, я завжди чекав та продовжую чекати його. Кожен Новий рік – крутий. Моє побажання на свята – відновлювати свій емоційний ресурс, бути з близькими та цінувати кожен момент життя. На Новий рік я хочу отримати відпустку, але буду радий зустріти його й тут, у колі побратимів. Хай всі будуть живі-здорові, більше ніколи й нічого не потрібно!".
Артем, позивний Турист, Харківський напрямок
"У мене в сім'ї було не прийнято щось дарувати на новорічні свята. Останній подарунок – це робот-пилосмокт, якого купив собі сам. На цей Новий рік хотілось би поїхати в Карпати з близькими, хоча б на пару днів. Побажання до містян – не мерзніть та не рубайте дарма ялинки. Ми й так забагато лісу знищили з цією війною".
Катя, позивний Папа, Донецький напрямок
"Я на все життя запам’ятала запах мами на зимові свята – вона пахла морозом та мандаринами, це було найдорожчим подарунком. 1999 рік – останній, коли був живий мій тато, тому це свято я запам’ятала найкраще. Єдине, що хочу побажати, навіть не побажати, а попросити – зустрічаючи цей рік, не забувайте про тих, хто бачить і “інші” салюти. Всім нам перемоги!".
МІЯ, Донецький напрямок
"На все життя запам’ятала, як ми з батьком на Новий рік на другому поверсі будинку разом грали у комп’ютері, на першому – стояла ялинка. Ми були у домі вдвох, він нікуди не виходив, але кожні пів години під деревом з’являвся шоколадний батончик, для мене це і досі напевно Дід Мороз носив.
На Новий рік я б хотіла отримати пару годин спокою, коло рідних побратимів та посестр, канапку із червоною ікрою, трошки оселедця під шубою і стаканчик ситро або лимонаду. Бажаю зберігати чесність та вірність, у першу чергу, самому собі. Для цього можна поцікавитись українським театром, кінематографом, ми маємо такі шедеври, варто їх просто відкрити себе. Ну і напевно усім наснаги працювати на Добру Справу, Віри, Тепла, Затишку і Любові".
Анна, позивний Цунамі, Бахмутський напрямок
"Найбільше запам’яталось, як мені було десь чотири, а Дід Мороз прийшов в батькових капцях. Його секрет розкрився. На свята хочу отримати Свободу, перемогу, справедливість або хоча б пару мінометів.
У мене немає вішліста цьогоріч. Бажаю всім, звичайно, миру. В суверенній незалежній країні. Терпіння та сил, поваги один до одного, не знецінювати чужі проблеми, у кожного різний рівень стресостійкості. Продовжуйте жити та радіти, не забуваючи про небезпеку та важливість кожного у цій війні. Цей Новий рік буде інакшим. Але дуже хочу, щоб кожен українець мав хоч краплю тієї святкової атмосфери та духу Різдва".
