Якою бачать культуру Дніпра у 2030 році: результати стратегічного обговорення

Які виклики, можливості та зміни ляжуть в основу майбутньої Стратегії розвитку культури Дніпра.

Якою буде культура Дніпра через п’ять років, залежить не лише від кількості фестивалів чи нових просторів. Не менш важливо, чи навчаться співпрацювати між собою культурні інституції, незалежні митці, бізнес і міська влада. Саме про це говорили учасники стратегічної сесії, які вперше спробували сформувати спільне бачення розвитку культури міста до 2030 року. Важливо, що ініціаторами розробки Стратегії розвитку культури Дніпра до 2030 року стали саме представники громадськості.  Розповідаємо, які сильні сторони Дніпра учасники відзначили, які проблеми назвали найгострішими та які зміни пропонують закласти в майбутню стратегію.

Від розрізнених ініціатив до спільної стратегії

У Дніпрі представили перші результати роботи над Стратегією розвитку культури до 2030 року. Документ поки що не є фінальною програмою дій — це узагальнення ідей, проблем та пропозицій, сформованих учасниками стратегічної сесії, що відбулася навесні. У ній взяли участь близько 50 представників культурної сфери.  

“Представлений документ не є позицією окремої інституції чи авторів. Його основою стали різні думки, які систематизували після спільної роботи учасників. Серед висновків можна знайти як сильні сторони культурного життя Дніпра, так і найбільш болючі проблеми, що потребують вирішення”, — зазначає Андрій Палаш директор at Dnipro Center for Contemporary Culture

Головний запит, який звучав протягом усієї роботи над стратегією, — культура має перестати існувати окремими осередками й стати спільною екосистемою, у якій муніципальні установи, незалежні митці, громадські організації, бізнес і містяни працюють разом.

Що вже є сильними сторонами Дніпра

Попри складні умови повномасштабної війни, учасники стратегічної сесії відзначили, що Дніпро вже має потужний фундамент для розвитку культури.

“Передусім місто зберегло базову культурну інфраструктуру та активні культурні локації. Водночас дедалі помітнішою стає роль незалежних ініціатив, громадських організацій і культурних менеджерів, які запускають нові проєкти та формують сучасний культурний простір”.

Серед переваг також назвали високий потенціал міського середовища. На думку представників культурної спільноти, у Дніпрі є аудиторія, готова сприймати нові культурні формати. Це створює можливості для експериментів і розвитку нових напрямів.

Під час обговорення також наголосили на відкритості міста до різноманіття та готовності культурної спільноти працювати в умовах постійних безпекових викликів. Досвід прифронтового міста, який вимагає швидкої адаптації до нових реалій, розглядають не лише як виклик, а й як одну з особливостей сучасної ідентичності Дніпра.

Про ефективність такої моделі свідчать і приклади успішної співпраці між культурними інституціями, громадськими організаціями та бізнесом. Такі проєкти демонструють, що партнерство вже працює, хоча поки що залишається радше винятком, ніж правилом.

Головна проблема — не нестача подій, а нестача взаємодії

Найбільшим викликом для культурного середовища учасники стратегічної сесії назвали не кількість культурних заходів, а відсутність системної комунікації між різними учасниками процесу.

За результатами стратегічної сесії, культурна спільнота Дніпра сьогодні існує як сукупність окремих середовищ, які майже не взаємодіють між собою. Комунальні установи, незалежні митці, громадські організації, бізнес і міська влада нерідко працюють паралельно, не маючи спільного бачення розвитку міста.

Через це виникають труднощі із запуском партнерських проєктів, обміном досвідом та спільним плануванням. Під час обговорення також наголосили, що місту бракує відкритих професійних дискусій про культурну політику, спільні пріоритети та довгострокові цілі.

Ще одним викликом залишається інформаційний простір. Просування культурних подій досі є складним, а єдиної цифрової платформи, де містяни могли б знаходити інформацію про всі культурні ініціативи, наразі не існує. Крім того, місту не вистачає людей, які б системно популяризували культурне життя та пояснювали його значення для розвитку громади.

Відтік фахівців і нестача сучасних компетенцій

Окремий блок обговорення стосувався кадрової ситуації.

Учасники стратегічної сесії зазначили, що Дніпро поступово втрачає культурних менеджерів, митців і молодих спеціалістів. Однією з причин вони називають низькі зарплати, обмежені можливості професійного розвитку та недостатню привабливість роботи у сфері культури для молоді.

«Стратегія має бути документом, який працюватиме»: що кажуть в управлінні культури Дніпра

Ми також попросили прокоментувати майбутню Стратегію розвитку культури Дніпра заступника директора департаменту — начальника управління культури департаменту гуманітарної політики Дніпровської міської ради Євгена Хорошилова.

За словами Євгена Хорошилова, міська влада зацікавлена в тому, щоб Дніпро мав дієву стратегію розвитку на багато років уперед, а культура була однією з ключових складових цього процесу. Він зазначає, що через виклики, які постали перед країною внаслідок повномасштабної війни, чинні стратегічні документи потребують переосмислення, і така робота в місті вже триває.

Водночас посадовець наголошує, що важливою особливістю нинішньої роботи є те, що ініціатива зі створення Стратегії розвитку культури Дніпра до 2030 року походить саме від представників культурної спільноти та громадськості.

“Для нас це дуже важливо, адже саме такий підхід дозволяє сформувати документ, який відповідатиме реальним потребам культурного середовища”, — зазначає він.

За його словами, головне завдання документа — не просто зафіксувати проблеми культурної сфери, а запропонувати конкретні механізми їхнього вирішення.

“Стратегія має містити саме вирішення тих питань, які сьогодні озвучує культурна спільнота. Зараз стратегія перебуває в процесі формування”.

Водночас посадовець наголошує, що перелік викликів значно ширший. Один із них — застаріла культурна інфраструктура, значна частина якої дісталася місту ще з радянських часів.

“Безумовно, є ще багато інших питань. Зокрема, культурна інфраструктура, яка є спадщиною радянського часу. Це величезні кошти, це переосмислення цієї структури та вдихання нових сенсів. Але якщо буде більше людей, які хочуть і можуть цим займатися, вони будуть здатні перетворити навіть старі будівлі. Сьогодні окремі представники культурної спільноти Дніпра вже демонструють, що це можливо”.

Євген Хорошилов зазначає, що пошук рішень щодо кадрового дефіциту, залучення молоді та розвитку культурної інфраструктури не може відбутися одномоментно. Саме тому майбутня стратегія має стати покроковим планом із чіткими механізмами реалізації.

“Вирішення цих проблем — питання не одного дня. Рішення шукаються під час стратегічних сесій, засідань, фокус-груп. Ми разом обговорюємо, пропонуємо й аналізуємо різні підходи. У результаті має з’явитися документ, який буде зрозумілим, який можна буде контролювати, забезпечувати ресурсами і, найголовніше, реалізовувати”.

Євген Хорошилов також висловив сподівання, що майбутня стратегія не залишиться лише декларативним документом.

“Я маю велику надію, що пропозиції, які будуть напрацьовані, не залишаться лише декларативним документом, а стануть справді дієвим інструментом співпраці місцевої влади, громадськості та бізнесу. Саме така взаємодія дозволить отримати реальні результати”.