Як аномальна спека вплинула на урожай на полях Дніпропетровщини.
У 2024 році фермери зіткнулися з черговими труднощами: аномальна спека, раптові зливи та град. Усе це сильно вплинуло на врожайність. Фермер Олександр поділився своїм досвідом боротьби з викликами природи та розповів про адаптаційні стратегії, які можуть допомогти зберегти врожаї навіть в умовах екстремальної погоди.
50-річний Олександр Дуда з Дніпра у фермерстві з 1991 року. Він вивчився на агронома і почав займатися селекцією кукурудзи в Інституті зернових культур НААН України в Дніпрі. А свої поля висаджує з 2016 року. Тоді Олександр зацікавився новою для України культурою: амарантом.
Аномальна спека
За словами Олександра, дуже посушливим був 2020 рік, коли температура сягала 41 градуса. І це дійсно так: за даними Центральної географічної обсерваторії імені Бориса Срезневського середня річна температура в 2020-му склала 10,6 градусів. Це найвищий показник за всю історію спостережень з 1891 року.
Середня річна температура, що перевищувала +10 градусів, також була у 2007, 2015 та 2019.
"А от 2022-2023 роки були дуже сприятливими для всіх сільськогосподарських культур. Такої ж погоди очікували і цього року, але помилились", – каже Олександр.
Аномальний дощ
Але більше ніж засуха, фермера тривожать раптові зміни погоди: спека, що переходить в потужну зливу та град.
"Це пов'язано з глобальною нестабільністю клімату. Я сам потрапив під град розміром з куряче яйце", – пригадує Олександр.
Як він каже, клімат Дніпропетровщини сьогодні – це нормально для Херсонської області, але не для нашої.
"У деяких регіонах Дніпропетровської області продуктивні опади були наприкінці травня і до початку серпня більше не було. А деінде навіть і в серпні не було! Рік дуже посушливий. На Нікопольщині наші партнери жалілись, що на їхніх полях біля Каховського водосховища ніби якась аномалія. Вони бачать, що на Великому Лузі опади йдуть, а до них не доходять", – коментує Олександр.
Також фермер поділився однією з непідтверджених, але цікавих теорій.
"У ґрунті є різні мікроорганізми: бактерії, гриби, прадавні мікроорганізми-археї, яких ще називають біоценоз. Вони формують своє електричне поле. І воно цілком може притягувати електричні поля хмар. Кажуть же, що річки та водойми притягують опади. До цього можна ставитись зі скепсисом, але я думаю, що є певний вплив. Ці закономірності потрібно вивчати і застосовувати. Чим більше у нас буде рослинності на полях, тим більше буде опадів", – каже Олександр.
Ця думка підтверджується досвідом. Чоловік розповів, що вивчав мапи класифікації земель України різних років. Степова частина країни доходила аж до Київської області. У радянські часи відбувалось насадження лісосмуг та лісів, які пом'якшили український клімат.
За 10 років підняли рівень гумусу на 1%, а природа робить це за 100 років
"Зміни клімату боляче б’ють по кишені", – каже фермер.
Олександр відмітив, що у 2024 більшість землеробів були не готові до такої спеки.
"Але до таких умов можна прилаштуватись, – обнадійливо каже землероб. – Якщо ми передбачаємо, що буде дефіцит вологи, значить однозначно треба віддавати перевагу озимим культурам, скоростиглим сортам, щоб у період дозрівання зерна рослини не потрапляли в запал, регулювати густоту посіву".
Запал – пошкодження зерна злакових у колоссі внаслідок посухи чи суховіїв.
Олександр вважає, що потрібно змінювати систему землеробства, робити менше розораності ґрунту, зберігати стерню, а не спалювати її, проводити мінімальну обробку.
"А краще за все – No-Till", – уточнює фермер.
Система нульового обробітку ґрунту (No-Till) — це система, що передбачає збереження цілісної, недоторканої структури ґрунту, залишення на полі стерні і мульчі з подрібнених рослинних залишків, прямий посів у прорізані сівалкою борозни.
У Олександра є колега, якого він наводить, як приклад для наслідування.
"Він сіє восени суміш різних покривних культури. Після опадів вони мають почати розвиватись і до кінця осені дають вегетативну масу, яка буде органічним добривом для наступного року. І у цю суміш покривних культур він кидає 20-30 кг озимого ячменю. Так ніхто не робить. Але що виходить: він вирощує льон, фацелію, ріпак, суданку, олійну редьку, гірчицю. Приморозок їх прибирає і на полі залишається один ячмінь, але ж який гарний. На наступний рік він практично нічого не робить і збирає від 3 до 5 тонн зерна ячменю", – каже чоловік.
Інший колега Олександра, що працює на Харківщині, на одному з полів проводить промисловий експеримент. Він вирощує на ньому соняшник, потім озиму пшеницю і у той же рік ще засіває покривні культури і знову соняшник.
"У результаті за 10 років вони підняли рівень гумусу на 1%. А природа робить це за 100 років. Це підтверджує, що кліматичні зміни можна побороти якісним підходом до землеробства", – додає Олександр.
Що вигідно вирощувати зараз?
Соняшник та озима пшениця – це основні культури на Дніпропетровщині. Зараз до них додається ріпак.
"Найекзотичніше – це бавовник. Його намагаються вирощувати в Україні. Технологія не дуже складна, але потрібно бути готовим до його примх, у тому числі до можливої атаки шкідників на цю культуру", – каже Олександр.
А от кукурудза з часом почала рости гірше. Дуже негативно на неї впливає спека. Гарно ростуть в Україні амарант, озимі гірчиця та горох.
"Вони не були такі популярні ще 10 років тому, але у озимих культур великий потенціал", – додає фермер.
Озимі культури до настання зимових холодів встигають прорости та добре укорінитися, а з настанням весняного тепла продовжують свій життєвий цикл і дозрівають дещо раніше, ніж ярі.
Загалом Олександр радить у більшості регіонів України віддавати перевагу посухостійким та озимим культурам, використовувати сидерати та "No-Till".
Сидерати (зелені добрива) – рослини, що швидко набирають зелену масу. Їх скошують і закладають у ґрунт або залишають на поверхні для захисту верхнього шару. А коріння сидератів, яке залишається в землі, перегниваючи, служить збагаченню ґрунту.
Що таке той амарант?
З 2017 року Олександр очолює ГО "Виробники амаранту та амарантової продукції" до якої входить близько 100 фермерів зі всієї України.
"Контролюємо процес вирощування амаранту, намагаємося його зробити максимально не хімічним", – каже фермер.
За його словами, амарант – це одна з найбільш посухостійких культур, які вирощуються в Україні. Більш стійке лише зернове сорго. Вимірюють це за допомогою транспіраційного коефіцієнту. У амаранта він становить 270 літрів води для створення 1 кг вегетативної маси. Для прикладу, у пшениці коефіцієнт складає 450-500 літрів.
Також амарант має С4-фотосинтез, тобто у спекотні дні він не припиняє свій розвиток. А от, наприклад, соя та соняшник зупиняють фотосинтез та страждають від високої температури.
Амарант використовують у харчуванні як крупу, олію, борошно, пластівці, фіточаї, у косметиці та лікарських засобах. Його насіння та зелень за вмістом білка перевищують більшість їстівних культур. Крім того, вирощування амаранту іноді комбінують з розведенням курей, дозволяючи їм пастись на полі. Це дає природне добриво, а лікарські властивості рослини безпечно замінюють антибіотики для птахів.
Тож який врожай у 2024?
Як каже Олександр, спека не завадила землеробам. Вони вже зібрали більшість культур, які мали бути у цей час.
"Озимі культури у нас виглядали чудово. Але високі температури кінця квітня-травня негативно вплинули на рослини, що були пізно посіяні в минулому році і мали недостатньо часу, щоб розпуститись", – уточнює Олександр.
За даними Дніпропетровської ОВА, наші аграрії вже намолотили понад 2,2 млн тонн зернових та зернобобових і зібрали більш ніж 250 тис тонн ріпаку. Зараз взялися за гречку та просо. Трохи пізніше перейдуть до соняшника та кукурудзи. За прогнозами самих фермерів, цьогорічний врожай буде не меншим, ніж у 2023-му.
