"Якщо ми будемо продавати картини, ми вбиватимемо мистецтво"

"Якщо ми будемо продавати картини, ми вбиватимемо мистецтво"

Чим галереї відрізняються від музеїв та арт-центрів? Хто продає сучасне мистецтво? Скільки на ньому можна заробити? 

Мистецтвознавиця Олена Годенко-Наконечна розповіла про це на лекції "Контексти візуальної культури" в галереї "Артсвіт". Ми зробили для вас конспект.

Олена Годенко-Наконечна

Чим галерея сучасного мистецтва відрізняється від музею?

На відміну від музею, галерея не претендує на всеосяжність роботи у різних напрямках дослідження мистецтва. Вона може обирати вузький профіль, бути більш мобільною.

Галерея може обирати, займатися їй продажем мистецтва чи ні, на відміну від музею, у якого на першому місці — виставкова діяльність і який, як правило, не займається продажем своїх експонатів.

Галерея зазвичай починається як колекція художніх творів (приватна, громадська чи королівська), яка може спершу не претендувати на солідність, але має всі шанси вирости до масштабів музею.

Яскравим прикладом переходу від формату галереї до музею можна назвати Український Нацiональний музей «Київська картинна галерея». На момент створення у 1922 році ця установа була галереєю сучасного мистецтва. В основу інституції була покладена колекція Федора Терещенка.

Чим галерея відрізняється від інституту сучасного мистецтва?

В інституті сучасного мистецтва на перше місце ставлять дослідження, а галерея зазвичай спеціалізується на веденні виставкової діяльності та продажі художніх творів.

Наприклад, інститут сучасного мистецтва у Лондоні (ICA — The Institute of Contemporary Arts) займається аналізом та просуванням сучасних художників, мистецтво яких вважає найактуальнішим.

В Україні також є інститут проблем сучасного мистецтва, директор якого — художник та у минулому участник Венеціанської бієнале Віктор Сидоренко. У цьому інституті є виставкова зала — тож такі інституції теж можуть працювати як галереї.

Галерейна робота проникає у різні мистецькі установи  центри культури, центри мистецтва і академії та музеї.

Як галереї заробляють? 

Усе, що потрапляє до колекції музею — не продається. Музеї намагаються придбати нові твори мистецтва, у той час як галереї займаються їхнім продажем. Вони вважаються більш мобільними та створюють певний потік: частина творів поступає в галерею, щось осідає в колекції. У колекції твори залишаються лише у тих випадках, коли галерист не може розлучитися з картиною з певних причин. Наприклад, коли чекає вигідної ціни, бо вкладає гроші у молодого художника. Тут важливо не помилитися, бо існує ризик вкласти не в ту особу. 

Нерідко можна зустріти штучно розкручених художників, але історія розставляє все на свої місця — ціна швидко падає і художник сходить з арени

Аукціонні будинки також мають свої галереї, адже зазвичай проводять демонстрацію лотів до початку торгів. 

Якщо організацією виставок займається галерист, то купівлею та продажем творів мистецтва зазвичай займається арт-дилер. Бізнес у мистецтві, особливо в Америці, має колосальні масштаби, і перш за все це бізнес, пов’язаний з комерційними галереями. 

Станом на 2015 рік галерейна діяльність арт-дилерів дає 763 млрд доларів прибутку в Америці. Сума, яку заробляють Сполучені Штати на мистецтві, більша, ніж прибуток від сільського господарства або від транспорту

Чим галереї відрізняються від арт-центрів?

Іноді митці сприймають комерційні галереї критично та скептично. Вони вважають, що ціни у них штучно завищені, що там займаються не стільки проблемами мистецтва, скільки піклуються про власний бізнес та фінансовий стан. 

Дуже часто нові галеристи відмовляються від комерції. І щоб відійти від терміну «галерея», який передбачає продаж мистецтва, вони вигадали нову назву — арт-центр. Одним із найвідоміших прикладів арт-центрів можна вважати Національний центр мистецтва та культури імені Жоржа Помпіду в Парижі. 

Арт-центр також може продавати твори, але, як правило, у нього комерційне питання стоїть не на першому місці. 

Деякі художники, створюючи галереї, говорять:

Якщо ми будемо займатися виключно комерцією, ми будемо вбивати саме мистецтво

Яскравим прикладом некомерційної галереї можна вважати Lisson Gallery у Лондоні. Вона отримує прибуток, який дозволяє їй підтримувати свою організаційну діяльність, але не продає твори мистецтва. Вона орієнтується на  мінімалізм та концептуалізм, працює з такими видатними авторами як Аниш Капур, Ай Вейвей та інші. Вхід у цю галерею, як і у більшість галерей Лондона, вільний.

Але якщо вони не займаються продажем творів мистецтва і не заробляють на квитках, як вони існують?

Є інвестори, які вкладають гроші у подібні установи. У Європі це вигідно, тому що існують закони, які дають пільги у вигляді послаблення виплати податків тим, хто вкладає гроші в мистецтво і культуру.

Які відомі галереї відвідати в Україні?

ARTSVIT, Дніпро
Дніпро, вул. Січових Стрільців, 4-а

Soviart, Київ 
Андріївський узвіз, 22а 

Карась Галерея, Київ 
Андріївський узвіз, 22а

Галерея Dzyga, Львів
вулиця Вірменська, 35

Муниципальная Галерея Харіков
вулиця Чернишевська, 15

Щербенко арт-центр, Київ
вулиця Михайлівська, 22-В

Dymchuk Gallery, Київ
вулиця Ярославська, 21

Voloshyn Gallery, Київ
вулиця Терещенківська, 13

Я-галерея, Київ
вулиця Хорива, 49Б

The Naked Room, Київ
вулиця Рейтарська, 21

Pinchuk art center, Київ
вул. Велика Васильківська, вулиця Басейна, 1, 3-2

Поділитися: