Катакомби у парку Глоби, тунель під Монастирським островом, загадкове підземелля під Кельнським бульваром.
Дніпро приховує багато цікавих історій. Забуті кладовища, підземні катакомби та таємні тунелі – усе це легенди минулого, які поступово стираються із пам’яті. Дехто каже, що під Кельнським, раніше Катеринославським, бульваром існують залишки підземель, а інші вірять, що на Монастирському острові є старий тунель. Що з цього правда, а що лише міська легенда? Відповіді на ці питання КУСТ шукав разом з істориком Святославом Чируком.
Загадкові історії Амурського мосту
Окутана загадковими історіями одна з найстаріших транспортних артерій Дніпра – Амурський міст. За легендою, під його опорами колись знаходилося старовинне кладовище, про яке мало хто знає.
Ще у XIX столітті ця територія була околицею міста, де поступово виникали робітничі поселення. Вони були тісно пов’язані з портом і залізницею, що стрімко розвивалися, а на місці майбутнього мосту утворилося кладовище.
Існують версії, що там спочивали не лише прості робітники, а й люди, які загинули за загадкових або трагічних обставин: жертви аварій, злочинів або навіть епідемій.
"Зі сторони правого берега знаходилася суконна фабрика, яка працювала з 1837 року. Там стояли бараки в яких жили робітники. Сказати, що там було багато населення, якому потрібен був свій цвинтар – я не впевнений, бо був фабричний цвинтар біля парку живих і мертвих. А от на лівому березі, де Амур-Нижньодніпровський район, – там може бути кладовище. Бо там, куди виходить міст, стояв памʼятник комсомольцям і була братська могила у 20-х роках і там ховали революціонерів і тих, хто грабував майно", – розповідає дніпровський історик Святослав Чирук.
Через забуте кладовище район навколо мосту завжди вважався містичним. Водії, які їздили під мостом, розповідали про дивні відчуття, ніби за ними хтось спостерігає. Але сьогодні місце під Амурським мостом виглядає, як звичайна територія міста.
А чи помічали ви біля переправи стару цегляну будівлю, яка нині стоїть серед хащів і промислової зони? Це покинута водонапірна вежа, яка колись відігравала важливу роль у житті міста.
Її збудували на початку XX століття, коли Дніпро (тоді Катеринослав) активно розширював свою промислову інфраструктуру. Вона забезпечувала водою залізничні станції, заводи та житлові квартали району. Ймовірно, за словами історика, її використовували для подачі води паровозам, адже неподалік знаходився залізничний вузол.
Із часом залізничний транспорт змінився, а старі системи водопостачання втратили свою актуальність. Вежа перестала працювати і врешті-решт була покинута. Її не знесли, тому вона залишилася, як привид минулих часів.
Також є історії про те, що на її території у 1990-х роках знаходили невідомі записи та символи на стінах, які хтось намагався розшифрувати.
Секретні катакомби у парку Глоби: правда чи вигадки?
Ще одне місце у Дніпрі, де кожен був хоча б раз – парк Глоби. Є легенда, що під ним ховаються справжні катакомби! Ціла мережа підземних ходів, які тягнуться під центральною частиною міста і мають багатовікову історію.
Деякі історики гадають, що це залишки старовинних підземних комунікацій, збудованих ще козаками. Інші вважають, що це частина старої дренажної системи або навіть секретні ходи, які використовували у воєнні часи.
Одна з найцікавіших легенд стверджує, що ці підземні ходи з’явилися ще в XVIII столітті, коли тут була запорозька слобода Половиця. Місцеві козаки могли прокладати тунелі, щоб ховати запаси або швидко тікати у разі небезпеки.
Є ймовірність, що частина катакомб була перебудована або розширена у XX столітті. За чутками, у радянські часи тут могли розміщуватися склади або навіть бомбосховища. Деякі дослідники кажуть, що ці тунелі сполучали парк із будівлею нинішнього театру опери та балету та навіть виходили до берегів Дніпра.
Проте за словами історика Святослава Чикорука – це лише легенди.
"Це не правда. Бо це була незаселена територія і на ній був ботанічний сад. За всю історію свого існування парк Глоби не був забудованим. Єдине, що під колишньою вулицею Шмідта, нині Степана Бандери, такі речі могли бути. Бо на вулиці Майдан Озерний (колишня Боброва) знаходилося озеро, яке було близнюком озера, що знаходиться у парку. Його спустили десь наприкінці 19 - початку 20-го століття. Для цього прорили спеціальну канаву, яка спускала воду у Дніпро. Також мені зустрічалися архіви, що близько до цього місця проходили каналізаційні тунелі, де колись стався газовий вибух. Тобто там каналізаційні тунелі були, але вони трапляються всюди, де були великі яри. Але нічого секретного у них немає. Вони були утворені близько 1900 року."
Кельнський бульвар і його підземелля
Ще одна з найбільш жвавих та сучасних вулиць Дніпра – Кельнський (раніше Катеринославський) бульвар. Фонтани, стильні кав’ярні, бутіки й ресторани створюють атмосферу європейського мегаполісу. Але мало хто знає, що під цим бульваром дійсно можуть ховатися справжні старовинні підземелля!
У цій частині міста колись розміщувалися торгові квартали та склади. Там були лавки купців, винні погреби та підвали, які тягнулися під землею на десятки метрів.
"Ймовірно, це були холодні або ж льохи, де ховали харчі, аби вони не зіпсуватися, зокрема морозиво. Існує історія, що влітку, коли господарі не хотіли лазити в льохи, вони наймали дітей, аби вони діставали морозиво. Бо там був великий перепад температури і літні люди могли застудитися", – розповідає історик Святослав.
Одна з версій свідчить, що ще в XIX столітті місцеві підприємці облаштовували підземні тунелі між своїми будівлями, щоб безпечно зберігати товари та навіть таємно перевозити їх у нічний час. Такі підземні ходи могли з’єднувати старі будинки та крамниці, створюючи цілу мережу підземель.
Деякі дослідники припускають, що тунелі могли використовуватися в різні історичні періоди:
• Як винні погреби у XIX столітті, коли Катеринослав славився своїми купецькими товарами.
• Як бомбосховища під час Другої світової війни.
• Як контрабандні тунелі для перевезення товарів у радянські часи.
Є навіть легенда, що деякі підземні ходи можуть вести до будівлі старої друкарні на вулиці Воскресенській.
Чи існувало підземелля під Мерефо-Херсонським мостом?
Мерефо-Херсонський міст – один із найкрасивіших і найзагадковіших у Дніпрі. Його арковий силует давно став впізнаваною візитівкою міста. Існує легенда, що під цим мостом приховані таємничі підземелля, які досі зберігають свої секрети.
Залізничний міст почали будувати ще у 1914 році, але через війну він довгий час залишався недобудованим. Остаточно його завершили тільки у 1932 році. Проте, ще під час першого етапу будівництва, під мостом було викопано цілу систему технічних тунелів.
За однією з версій, ці підземні ходи спочатку використовувалися для прокладання комунікацій і дренажних систем. Інша версія – підземелля могли використовувати в часи Другої світової війни або як схованки, або як тимчасові склади. Є навіть легенди, що у цих тунелях могли залишитися приховані артефакти чи старовинні військові речі.
Історики ж запевняють, що таємних тунелів бути не могло, бо там скелясті породи, які неможливо було викопати. Там навіть не могли зробити колодязь, запевняє Святослав Чирук.
Таємничий тунель під Монастирським островом: легенда чи реальність?
Приховує безліч таємниць і Монастирський острів. Одна з найцікавіших легенд розповідає про старовинний підземний тунель, що начебто проходить під островом і веде на інший берег Дніпра.
Згідно з місцевими переказами, ще в середньовіччі під островом проклали таємний хід монахи, які жили в давньому монастирі. Вважається, що цей тунель використовувався як прихисток у часи набігів кочівників або навіть як підземний перехід до інших релігійних споруд на лівому березі.
Інші версії припускають, що тунель міг бути створений набагато пізніше, наприклад, у XVIII-XIX століттях. Деякі історики пов’язують його з можливими укріпленнями часів Катеринослава або навіть з підземними комунікаціями радянського періоду. Хоча офіційних підтверджень існування тунелю немає.
"Була легенда, що це було зроблено з палацу Потьомкіна до виходу Монастирського острова, щоб там плавали на човні на романтичних побаченнях, проте це маловірогідно. Але чи був там насправді якийсь підземний хід, знову ж таки, величезне питання. Якісь підвальні приміщення, залишки яру там можуть бути", – каже історик.
Якщо тунель і справді існував, то сьогодні він, скоріш за все, або засипаний, або затоплений водами Дніпра.