Зібрали поради мешканців Сараєво та Дубровника, як зберегти своє життя під час війни.
Війна в місті – найстрашніша та найжорстокіша, бо мирні мешканці страждають від перехресного вогню та бомбардувань, відсутності електрики, води, тепла. До цього додається гуманітарна криза, нестача їжі, ліків, а також мародери та бандити. І сьогодні це наша реальність.
Незважаючи на восьмирічну війну на території Донецької та Луганської областей, більшість українців не були готові до бойових дій по всій країні. Ця війна – найбільша в Європі з часів Другої Світової, однак не перша після неї.
У цьому тексті ми зібрали поради різних свідків воєнних дій останніх років, які допомогли пережити бомбардування та навіть осади рідних міст.
Поради виживання та спогади були взяті з форумів, сайтів та книжок, а саме збірки оповідань – "Сараєвські Мальборо" Міленка Єрґовича та репортажу "Вулиця Логавіна. Життя та смерть на вулицях Сараєва" Барбари Демік. Також нам вдалось поговорити зі свідком осади Дубровника, журналістом Дарко Врбіцею.
Найважливіші поради
Якщо ви плануєте покидати місто можливих бойових дій, робіть це заздалегідь. Прорахуйте час комендантської години, наявність бомбардувань міста, натовпи охочих евакуюватись.
"Тривожна валізка" має в ідеалі бути тривожною "бананкою", адже чим менше речей, тим краще. Головне у ній: гроші, документи, телефон із зарядним пристроєм. Все інше можна купити, знайти, попросити, поміняти. Валіза чи навіть рюкзак в евакуаційному потязі, автобусі чи авто будуть тільки заважати.
Якщо ви не член Збройних Сил, Територіальної оборони чи інших правоохоронних структур, які чинять опір агресору, в жодному разі не одягайте камуфляжні, зелені, оливкові чи інші речі, які схожі на військову форму або спорядження. Навіть старий рюкзак з таким принтом може коштувати вам життя! Зрозуміло, що у наших реаліях ворог не керується жодними конвенціями та протоколами, однак стара армійська куртка автоматично робить вас комбатантом за законами ведення війни. Крім того, це може викликати підозру та агресію навіть з боку українських правоохоронців.
Якщо ви перебуваєте у зоні бойових дій, не піднімайте жодні підозрілі предмети, що на перший погляд здаються цілком звичайними. Сумки, іграшки, яскраві прикраси, книжки та побутова техніка можуть бути заміновані! Розкидання диверсантами чи ворожою авіацією замаскованих вибухових пристроїв не новинка: повідомлення про подібні випадки вже з'являються і в Україні.
Чоловік, який вижив у чотирирічній облозі Сараєва, акцентує увагу на тому, що треба розставити пріоритети, і дає наступні поради:
Укриття. В ідеалі це бомбосховище або підвал із запасними виходами у малоповерховому будинку. Також це може бути паркінг, станція метро або ж підземний перехід. Якщо обстріл почався під час вашого перебування вдома, не виходьте! Це небезпечно.
Яким має бути укриття?
Укриття має бути нижче рівня землі, намагайтесь підібрати його так, щоб уламки з верхніх поверхів не заблокували вихід. Однак, на жаль, за статистикою більше людей гине у непристосованих підвалах, ніж у власних квартирах. Тому, якщо немає можливості перечекати тривогу у пристосованому для цього місці, ховайтесь в коридорі, дотримуйтесь так званого "правила двох стін". Якщо зовнішня стіна постраждає, то друга врятує від уламків. Більше актуальних порад можна прочитати на інстаграм-сторінці bezdomnie.ua.
Вода. Заповніть усі резервуари та ємності, які маєте. Якщо постраждають електростанції у вашій частині міста, водопостачання також не буде.
Пальне. Щоб грітись, готувати та топити сніг потрібні горючі матеріали. Ідеально підходять дрова, вугілля та необроблена деревина. Якщо цього поряд немає, можна топити пороги дверей, старі табуретки тощо. Нові меблі, ламінат та паркетні дошки лишить на потім, бо рідина, якою їх обробляють, може виділяти небезпечний дим під час горіння.
Їжа. Найнижча у цьому списку за пріоритетністю, однак перша, про яку ви будете думати. Брак речей зі списку вище вб’ють вас швидше, аніж голод.
Якщо ви на території, окупованій супротивником, – НЕ ПІДБИРАЙТЕ зброю чи військове спорядження. Один ви навряд чи зупинити ворога, але зброя у руках зробить вас стовідсотковою мішенню.
Побутові поради
Якщо маєте керосинову лампу для освітлення приміщень, економте паливо. Використовуйте, коли без світла дійсно не обійтись. Якщо керосину немає, мешканці Сараєва радять використовувати соняшникову олію або іншу рідину, яка довго горить, даючи світло. Згодяться прості ліхтарики з динамо-машинками. Вони не потребують жодних ресурсів та завжди під рукою.
Поки є можливість, запасайтесь акамуляторами, батарейками, заряджайте повербанки. Також варто мати прості, але потрібні речі для обміну: мило, кремнії, запальнички, ножи, спирт, базові ліки. У помешканні слід зібрати якомога більше ємностей для води: каністи, великі пляшки, відра тощо. Якщо в місті будуть перебої із водою, цілком можливо, що питна буде подаватись за розкладом водовозками. Тому також подбайте про візок або хоча би "кравчучку".
Досвід хорватського журналіста
Дарко Врбіца – журналіст, який пережив рік в осадженому хорватському місті під час сербської навали. Дубровник, населення якого на момент війни складало близько 35 тисяч осіб, понад рік був оточений Югославською Народною Армією з моря та двох боків міста. З третьою кільце тримала чорногорська самооборона.
Головні поради Дарко: не бути героєм, зберігати ментальну рівновагу, прагматичність та допомогати в міру своїх сил. Слід знайти своє місце та якісно виконувати свої обов’язки. Не обов’язково бути солдатом, щоб залишатися корисним. Також журналіст радить зайвий раз не покидати власну оселю та не збиратись у великі скупчення чи натовпи. Багато колег Дарко загинули під час спроби зробити сильні та цікаві кадри. У підсумку їхня відданість справі коштувала життя. Він прийняв для себе рішення ризикувати менше, а більше дбати про родину. Так чи інакше, це допомогло йому пережити війну без втрат у своїй сім’ї.
Ще кілька порад від КУСТа
У наших реаліях важливою складовою бойових дій є цифрова та інформаційна війни. У багатьох з нас напрацювалась звичка знімати все, що відбувається навколо. Не викладайте у мережу результати обстрілів, адже це дозволяє супротивнику коригувати наступний обстріл.
Не поширюйте неперевірену інформацію, навіть якщо ви дізнались новини від знайомих з армії чи силових структур – не варто ділитися цією інформацію. Врешті-решт, це може бути державна таємниця.
Сумнівні новини з неофіційних телеграм-каналів та інших джерел можуть бути спеціально сфальсифіковані для виклику зайвих емоцій та сіяння панічних настроїв серед жителів міста.
Дніпро, на щастя, лишається прифронтовим містом. Сподіваємось, що більшість з порад ніколи нам не знадобляться, але з 24 лютого введений військовий стан, тому згідно із ним, кожен ЗОБОВ’ЯЗАНИЙ виконувати прописані у цьому законі обов’язки.
Не ігноруйте тривогу. Навіть якщо кілька останніх "сирен" пройшли спокійно, це не дає жодних гарантій щодо наступних. Ворог спеціально розраховує на те, що мирне населення почне розслаблятись. Більшість загроз не завжди означають, що ракета чи ворожий літак вражатимуть саме ваше місто чи околиці. Тривога оголошується під час зльоту ракети з бази супротивника та покриває всі зони можливого удару, адже ніхто не знає, куди точно прилетить. Крім того, не завжди про обстріл повідомляє тривога. Іноді наш ворог використовує ракети, які можуть обдурювати протиповітряну оборону. Або запускає їх на низькій висоті. Тож у війну слід бути обережним завжди.
Не забувайте дбати про світломаскування. Це може бути викликати побутові незручності, але врятує життя. Тим більше, що у Дніпрі за недотримання цього правила можуть вимкнути світло.
Виконуйте вимоги правоохоронних органів, дотримуйтесь розкладу комендантської години. Відчуття відносного спокою в місті не звільняє вас від виконання вищезгаданих вимог. Війна, на жаль, триває, хоча щодня ми наближаємо нашу перемогу.
